22 травня перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця

22 травня перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця

У XI столітті грецька імперія переживала важкий час. Турки спустошували її володіння в Малій Азії, розоряли міста і села, вбиваючи їх жителів, і супроводжували свої жорстокості образою святих храмів, мощей, ікон і книг. Мусульмани робили замах знищити мощі святителя Миколая, глибоко шанованого всім християнським світом.

У 792 році каліф Аарон Аль-Рашид послав начальника флоту Хумейда розграбувати острів Родос. Спустошивши цей острів, Хумейд вирушив до Мир Лікійських з наміром зламати гробницю святителя Миколая. Але замість неї він зламав іншу, що стояла поряд з гробницею Святителя. Ледве святотатці встигли це зробити, як на морі піднялася страшна буря і майже всі судна були розбиті.

Осквернення святинь обурювало не тільки східних, але і західних християн. Особливо побоювалися за мощі святителя Миколая християни в Італії, серед яких було багато греків. Жителі міста Бар, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати мощі святителя Миколая.

У 1087 році барські і венеціанські купці вирушили до Антіохії з метою торгівлі. І ті й інші припускали на зворотному шляху викрасти мощі святителя Миколая і перевезти їх до Італії. У цей намір жителі міста Бар випередили венеціанців і першими висадилися в Мирах. Вперед були послані двоє людей, які, повернувшись, повідомили, що в місті – все тихо, а в церкві, де покоїться найбільша святиня, вони зустріли тільки чотирьох ченців. Негайно 47 чоловік, озброївшись, вирушили до храму святителя Миколая, ченці-вартові, нічого не підозрюючи, вказали їм поміст, під яким була прихована гробниця святого, де, за звичаєм, чужинців помазували миром від мощей святителя. Монах розповів при цьому про явлення напередодні святителя Миколая одному старцю. У цьому видінні Святитель наказував дбайливіше зберігати його мощі. Ця розповідь надихнула барян; вони побачили для себе в цьому явленні зволення і немов би вказівку Святого. Щоб полегшити свої дії, вони відкрили ченцям свої наміри й запропонували їм викуп – 300 золотих монет. Сторожа відмовилася від грошей і хотіла сповістити жителів про ймовірну небезпеку. Але прибульці зв’язали їх і поставили біля дверей своїх сторожів. Вони розбили церковний поміст, під яким стояла гробниця з мощами. У цій справі особливою ретельністю відрізнявся юнак Матвій, який бажав якомога швидше виявити мощі Святителя. У нетерпінні він розбив кришку і баряни побачили, що саркофаг наповнений запашним святим миром. Співвітчизники барян, пресвітери Луп і Дрого, здійснили літію, після якої Матфій став витягувати з переповненого миром саркофага мощі Святителя. Це відбувалося 20 квітня 1087.

Зважаючи на відсутність ковчегу, пресвітер Дрого загорнув мощі у верхній одяг і в супроводі барян переніс їх на корабель. Звільнені монахи повідомили місту сумну звістку про викрадення іноземцями мощей Чудотворця. Натовп народу зібрався на березі, але було пізно …

21 травня кораблі прибули до міста Бар, і радісна звістка миттєво облетіла все місто. Наступного дня, 22 травня, мощі святителя Миколая урочисто перенесли до церкви святого Стефана, що знаходилася недалеко від моря. Торжество перенесення святині супроводжувалося численними чудотворними зціленнями хворих, що збуджувало ще більше благоговіння до великого угодника Божого. Через рік була побудована церква в ім’я святителя Миколая і освячена папою Урбаном II.

Подія, пов’язана з перенесенням мощей святителя Миколая, викликала особливе шанування Чудотворця і ознаменувалося встановленням особливого свята 22 травня. Спочатку свято перенесення мощей святителя Миколая відзначався тільки жителями італійського міста Бар. В інших країнах Християнського Сходу й Заходу воно не було прийняте, не дивлячись на те, що про перенесення мощей було широко відомо. Ця обставина пояснюється властивим середньовіччю звичаю вшанування переважно місцевих святинь. Крім того, Грецька Церква не встановила святкування цієї пам’яті, тому що втрата мощей Святителя була для неї сумною подією.

Руською Православною Церквою святкування пам’яті перенесення мощей святителя Миколая з Мир Лікійських у місто Бар 22 травня встановлено незабаром після 1087 на основі глибокого, вже зміцнілого шанування на Русі великого угодника Божого, яке перейшло з Греції одночасно з прийняттям християнства. Слава про чудотворення, явлені Святителем на землі і на морі, були широко відомі українському народові. Їх невичерпна сила і велика кількість свідчить про особливу благодатну допомогу великого святого стражденному людству. Образ Святителя, всесильного Чудотворця-благодійника, став особливо дорогий серцю українців, тому що він вселив глибоку віру в нього і надію на його допомогу. Незліченними чудотворіннями ознаменувалася віра українського народу в невичерпну допомогу Угодника Божого.

У вітчизняній писемності дуже рано зібралася про нього значна література. Оповіді про чудеса Святителя, здійснені на нашій землі, стали записуватися ще в глибоку давнину. Незабаром після перенесення мощей святителя Миколая з Мир Лікійських у Бар, з’явилася руська редакція житія й повісті про перенесення його святих мощей, написана сучасником цієї події. Ще раніше було написано похвальне слово Чудотворцю. Щотижня, кожного четверга, Православна Церква особливо вшановує його пам’ять.

Патріарх Філарет звершив літургію в день пам’яті апостола і євангелиста Іоана Богослова

Патріарх Філарет звершив літургію в день пам’яті апостола і євангелиста Іоана Богослова

21 травня 2020 року Свята Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола та євангелиста Іоана Богослова. Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив у цей день Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва. Read more

Святкове богослужіння у день пам’яті священномученика Макарія, митрополита Київського

Святкове богослужіння у день пам’яті священномученика Макарія, митрополита Київського

14 травня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Макарія, митрополита Київського, Галицького і всієї Руси, нетлінні і чудотворні мощі якого спочивають у Володимирському кафедральному соборі столиці.

Read more

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

12 травня 2020 року Святійший Патріарх Філарет у співслужінні єпископа Андрія, настоятеля храму та духовенства собору звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

За богослужінням підносилася молитва за припинення пандемії коронавірусу в Україні та у всьому світі.

Відзначимо, що кожного вівторка о 7.45 у Володимирському соборі, перед нетлінними і чудотворними мощами святої Варвари, служиться соборний акафіст великомучениці.

Прес-служба Київської Патріархії

12 травня – преподобного Амфілохія Почаївського

12 травня – преподобного Амфілохія Почаївського

12 травня Свята Церква відзначає день пам’яті Амфілохія Почаївського. Народився преподобний Амфілохій Почаївський чудотворець – Іловицький 10 грудня 1894 року Божого у селі Мала Іловиця, Шумського району, Тернопільської області, дану місцевість ще називають золота долина.

Read more

Патріарше богослужіння у четверту неділю після Пасхи

Патріарше богослужіння у четверту неділю після Пасхи

У четверту неділю після Пасхи, Православна Церква згадує подію зцілення Ісусом Христом розслабленого біля Силуамської купелі.

10 травня 2020 року  Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Read more

Патріарх Філарет звершив панахиду за загиблими у Другій світовій війні та помолився за мир в Україні

Патріарх Філарет звершив панахиду за загиблими у Другій світовій війні та помолився за мир в Україні

9 травня 2020 року, у день відзначення 75-ї річниці перемоги над нацизмом, Святійший Патріарх Філарет звершив панахиду за спочилими в роки Другої світової війни та молебень за мир в Україні у Володимирському кафедральному соборі.

Read more

Святий великомученик Юрій Переможець (Георгій Побідоносець)

Святий великомученик Юрій Переможець (Георгій Побідоносець)

6 травня Свята Церква святкує пам’ять святого великомученика Юрія Переможця.

Великомученик Юрій був сином багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі. Народився він у місті Бейрут (в давнину – Беліт), біля підніжжя Ліванських гір.

Read more

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

5 травня 2020 року Святійший Патріарх Філарет у співслужінні єпископа Андрія, настоятеля храму та духовенства собору звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Read more

«Жінки-мироносиці стали апостолами для апостолів, тому що перші засвідчили про Воскресіння Христа» – Патріарх Філарет

«Жінки-мироносиці стали апостолами для апостолів, тому що перші засвідчили про Воскресіння Христа» – Патріарх Філарет

3 травня 2020 року, у третю неділю після Пасхи, Православна Церква вшановує пам’ять святих жінок-мироносиць. В цей день, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Read more

Богослужіння в день Радониці

Богослужіння в день Радониці

28 квітня 2020 року, у вівторок 2-ї седмиці після Пасхи — день Радониці, з благословення Святійшого Патріарха Філарета, єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій звершив Божественну літургію в Свято-Володимирському соборі м. Києва.

Read more

“Пасхальні богослужіння повинні відбуватися, тому що ми святкуємо велику подію – Воскресіння Ісуса Христа” – Патріарх Філарет

“Пасхальні богослужіння повинні відбуватися, тому що ми святкуємо велику подію – Воскресіння Ісуса Христа” – Патріарх Філарет

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета телеканалу ZIK про святкування Світлого Христового Воскресіння в умовах карантину.

В інтерв’ю Святійший Патріарх Філарет пояснює причини виникнення коронавірусу, відношення Церкви до епідемії та заходів світської влади, які необхідні для подолання вірусу та недопущення його поширення. Святійший Владика, відповідаючи на запитання ведучих, пояснює, що причина сьогоднішніх страждань людства це його гріховність, і засобом знищення смертоносного недугу є тільки щире покаяння та зустріч з воскреслим Господом. Також було обговорено тему конфлікту в Українській Церкві.

Read more

Богослужіння у день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці

Богослужіння у день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці

7 квітня Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято – Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в день свята, 7 квітня 2020 року, відслужив у Володимирському кафедральному соборі Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого. Йому співслужили єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій та духовенство кафедрального собору.

Read more

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

31 березня 2020 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископа Переяславського і Білоцерківського Андрія та духовенства собору звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Read more

Патріарше богослужіння у неділю 4-ту Великого посту

Патріарше богослужіння у неділю 4-ту Великого посту

29 березня 2020 року, у неділю 4-ту Великого посту, преподобного Іоана Ліствичника, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію святителя Василія Великого у Володимирському кафедральному соборі.

Read more

Проповідь Патріарха Філарета в неділю Торжества Православ’я

Проповідь Патріарха Філарета в неділю Торжества Православ’я

В імя Отця і Сина і Святого Духа

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні Православна Церква святкує Торжество Православ’я. Що це значить? Це значить, що закінчився період в історії, коли Церква подолала всі єресі стосовно Господа нашого Ісуса Христа і Святого Духа. Read more

Патріарше богослужіння у неділю Торжества Православ’я

Патріарше богослужіння у неділю Торжества Православ’я

8 березня 2020 року, в першу неділю Великого посту, Торжества Православ’я, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію святителя Василія Великого та чин Торжества Православ’я у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.

Read more

Cобор трьох святителів

Cобор трьох святителів

12 лютого святкуємо пам’ять трьох великих і дуже визначних ієрархів, учителів, проповідників і Отців Східної Церкви: Святих Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.

Read more

«Образ митаря – взірець справжнього покаяння» – Патріарх Філарет

«Образ митаря – взірець справжнього покаяння» – Патріарх Філарет

У неділю про митаря і фарисея, 9 лютого 2020 року, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Read more

30 січня – преподобного Антонія Великого (251 – 356)

30 січня – преподобного Антонія Великого (251 – 356)

«Прийде час, коли люди будуть божеволіти, і якщо побачать, того, хто не божеволіє, повстануть на нього і будуть говорити: «Ти збожеволів, тому що не подібний нам» – говорив преподобний Антоній Великий.

Read more

Патріарх Філарет відвідав засідання Поважної Ради відзнаки «Орден Святого Пантелеймона»

Патріарх Філарет відвідав засідання Поважної Ради відзнаки «Орден Святого Пантелеймона»

28 січня 2020 року Святійший Патріарх Філарет відвідав зібрання членів Поважної Ради громадської організації Відзнака за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона», яке відбулося у головному (червоному) корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Read more

АНОНС. Богослужіння в день народження Святійшого Патріарха Філарета

АНОНС. Богослужіння в день народження Святійшого Патріарха Філарета
23 січня Українська Православна Церква Київського Патріархату відзначає 91ий рік від дня народження свого Предстоятеля – Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

Read more

Патріарше богослужіння у неділю після Різдва Христового

Патріарше богослужіння у неділю після Різдва Христового

12 січня 2020 року, у неділю 30-ту після П’ятидесятниці, після Різдва Христового Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Напередодні, у суботу ввечері, Патріарх Філарет відслужив у соборі Всенічне бдіння. Read more

Архієрейська хіротонія єпископа Одеського і Балтського Никона (Граблюка)

Архієрейська хіротонія єпископа Одеського і Балтського Никона (Граблюка)

5 січня 2020 року, у неділю 29-ту після П’ятидесятниці, перед Різдвом Христовим, святих отців, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Read more

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

Різдвяне послання

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву
та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату

Дорогі браття і сестри!

Христос народився!

Славімо Його! Read more

Працівники Київської Патріархії привітали Патріарха Філарета з 70-річчям чернечого постригу

Працівники Київської Патріархії привітали Патріарха Філарета з 70-річчям чернечого постригу

2 січня 2020 року працівники Київської Патріархії привітали Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета з 70-річчям чернечого постригу, Новим Роком та Різдвом Христовим.

В далекому 1950 р. першого січня під час навчання в Московській духовній академії студент Михайло Денисенко прийняв чернечий постриг з іменем Філарет – на честь святого праведного Філарета Милостивого. Read more

Патріарше богослужіння у неділю 28-му після П’ятидесятниці

Патріарше богослужіння у неділю 28-му після П’ятидесятниці

29 грудня 2019 року, у неділю 28-ту після Пятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Напередодні, у суботу ввечері, Святійший Патріарх Філарет відслужив у соборі Всенічне бдіння, де відбулося чин наречення архімандрита Варсонофія на єпископа Хмельницького і Кам’янець-Подільського. Read more

25 грудня — день пам’яті святителя Спиридона, єпископа Триміфунтського, чудотворця

25 грудня — день пам’яті святителя Спиридона, єпископа Триміфунтського, чудотворця
Святитель Спиридон, Єпископ Тримифунтський, Чудотворець народився в кінці III століття на острові Кіпр.

Про його життя відомостей збереглося мало. Відомо, що він був пастухом, мав дружину та дітей. Всі свої кошти віддавав на потреби ближніх. За це Господь нагородив його даром чудотворіння: він зціляв невиліковно хворих і виганяв бісів.

Після смерті дружини, за царювання імператора Константина Великого (306-337), він був обраний Єпископом міста Тримифунта.

У Архієрейському сані Святитель не змінив свого способу життя, поєднуючи пастирське служіння зі справами милосердя. За свідченням церковних істориків, в 325 році Святитель Спиридон брав участь в I Вселенському Соборі. Тут Святитель вступив в дискусію із грецьким філософом, який захищав аріанську єресь.

Проста мова Єпископа Спиридона показала немічність людської мудрості перед Премудрістю Божою: «Слухай філософе, ми віруємо, що Всемогутній Бог із нічого створив Своїм Словом і Духом небо, землю, людину та весь видимий і невидимий світ. Слово це є Син Божий, Який зійшов заради наших гріхів на землю, народився від Діви, жив з людьми, постраждав, помер для нашого спасіння і потім воскрес, спокутувавши Своїми стражданнями первородний гріх та спас людський рід. Ми віруємо, що Він Одноістотний і Равночесний з Отцем, і віруємо цьому без всяких лукавих вигадок, бо таємницю цю осягнути людським розумом неможливо».

В результаті дискусії противник християнства зробився його ревним захисником і прийняв Святе Хрещення. Після розмови зі Святим Спиридоном, звернувшись до своїх друзів, філософ сказав: «Слухайте! Допоки змагання зі мною велося за допомогою доказів, я виставляв проти одних доказів інші та своїм мистецтвом сперечатися перемагав усіх, але коли замість доказу від розуму, з вуст цього старця почала виходити якась особлива сила, докази стали безсилі проти неї, оскільки людина не може опиратися Богові».

Святитель з великою любов’ю піклувався про свою паству. За його молитвою посуха змінювалася рясним животворним дощем, а безперервні дощі – теплою та сухою погодою. Також зцілялися хворі, виганялися демони.

Одного разу до нього прийшла жінка з мертвою дитиною на руках, просячи заступництва Святого. Помолившись, Спиридон повернув немовля до життя. Мати ж, приголомшена радістю, впала мертвою. Але по молитва Угодника Божого повернулось життя і матері.

Якось, поспішаючи врятувати свого друга, на якого звели наклеп і засудили до смерті, Святитель змушений був зупинитись в дорозі через розлитий від повені струмок. Святий наказав потоку: «Стань! Так велить тобі Владика всього світу, щоб я міг перейти й врятований був чоловік, заради якого поспішаю». Воля Святителя була виконана й він благополучно перейшов на інший берег. Суддя, попереджений про диво, з пошаною зустрів Святого Спиридона й відпустив його друга.

Відомий із життя Святителя і такий випадок. Якось він зайшов в порожню церкву, звелів запалити лампади та свічки й розпочав Богослужіння. Проголосивши «Мир усім», він з дияконом почув у відповідь зверху безліч голосів, які виголосили: «І духові твоєму». На кожній ектенії невидимий хор співав «Господи, помилуй». З церкви долинали співи й до неї почали поспішати люди. У міру того, як вони наближалися до церкви, дивний спів все більше і більш наповнював їхній слух і тішив серця. Але, коли вони увійшли до церкви, то не побачили нікого, крім Єпископа з кількома служителями, й не чули вже більше небесного співу.

У Святого був звичай із зібраного врожаю одну частину роздавати бідним, а іншу віддавати нужденним в борг. Сам він особисто нічого не давав, а просто показував вхід в комору, де кожен міг взяти, скільки потрібно, а потім повернути таким же чином, без перевірки та звіту.

Відома також розповідь Сократа Схоластика про те, як злодії вирішили викрасти овець Святого Спиридона: пізно вночі забралися вони в кошару, але тут невидимою силою були зв’язані. Коли настав ранок, Святий прийшов до стада і, побачивши пов’язаних розбійників та помолившись, розв’язав їх і довго вмовляв залишити беззаконний шлях і добувати їжу чесною працею. Потім, подарував їм по вівці і, відпускаючи їх, ласкаво сказав: «Це за те, що не дарма ви не спали».

Коли в Олександрії був скликаний Собор заради розтрощення ідолів і капищ, за молитвами отців Собору попадали всі ідоли, окрім одного, найбільш шанованого. Патріарху у видінні було відкрито, що цей ідол залишився для того, щоб його розбив Святитель Спиридон Тримифунтський. Його викликали на Собор і коли корабель пристав до берега й Святитель ступив на землю, ідол в Александрії зі всіма жертовниками розсипався.

Так у праведності й святості прожив Святий Спиридон земне життя і в молитві віддав свою душу Господу близько 348 року.

Мощі Святителя Спиридона перебувають на острові Корфу (Греція)в церкві на честь його імені, крім правої руки, яка знаходиться в Римі.

 

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

24 грудня 2019 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі у Володимирському кафедральному соборі м.Києва. Read more

Патріарше богослужіння у неділю 27-му після П’ятидесятниці

Патріарше богослужіння у неділю 27-му після П’ятидесятниці

22 грудня 2019 року, у 27-му неділю після П’ятидесятниці, коли Церква згадує зачаття прав. Анною Пресвятої Богородиці та вшанування ікони Божої Матері «Несподівана Радість», Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Read more

13 грудня – пам’ять святого апостола Андрія Первозванного

13 грудня – пам’ять святого апостола Андрія Первозванного

Святий апостол Андрій Первозванний був родом з Віфсаїди Галілейської. Згодом він жив у Капернаумі, на березі Генісаретського озера разом з братом Симоном, займаючись рибним ловом. З юних років апостол Андрій відрізнявся молитовною налаштованістю до Бога.

Він не одружився, а став учнем святого пророка Іоанна Хрестителя, який сповістив про пришестя у світ Спасителя. Коли святий Іоанн Хреститель вказав на Йордані святим апостолам Андрію і Іоанну Богослову на Ісуса Христа, називаючи Його Агнцем Божим, вони негайно пішли за Господом.

Святий апостол Андрій став першим учнем Христа і першим, хто сповідав Його Месією, привівши до Христа свого старшого брата Симона, майбутнього апостола Петра.

Після Воскресіння і Вознесіння Христового, свідком якого також був святий апостол Андрій, він повернувся в Єрусалим. Тут у День П’ятидесятниці разом з іншими апостолами і Пресвятою Богородицею, апостол Андрій сповнився Духа Святого, як передбачив Сам Господь. З проповіддю Слова Божого святий апостол Андрій здійснив кілька подорожей, під час яких тричі повертався в Єрусалим. Він пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, Скіфію, Причорномор’я.

За переказами Грузинської Церкви, апостол Андрій проповідував разом з апостолом Симоном Кананітом в Абхазії, де апостол Симон прийняв мученицьку смерть. Вгору по Дніпру апостол Андрій піднявся до місця розташування майбутнього Києва, де, як оповідає преподобний Нестор Літописець, поставив хрест на київських горах, звернувшись до своїх учнів зі словами: «Чи Бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде велике місто, і Бог спорудить багато церков».

Просуваючись далі на північ, апостол Андрій дійшов до поселень слов’ян на місці майбутнього Новгорода і в нинішньому селі Грузино поставив свій жезл.

Звідси апостол Андрій через землі варягів пройшов Рим і знову повернувся у Фракію. Тут у невеликому селищі Візантії, майбутньому Константинополі, він заснував християнську Церкву, висвятивши в єпископа одного із сімдесяти апостолів Христових – Стахія.

На своєму шляху апостол Андрій переживав багато неприємностей від язичників. Його били, виганяли з міст, але Господь зберігав свого обранця і за його молитвами здійснював дивні чудеса. Останнім містом, куди прийшов святий апостол Андрій Первозванний, і де він прийняв мученицьку смерть в 62 році, було місто Патри. Тут по молитві апостола одужав важко хворий Сосій, знатний городянин. Від накладання апостольських рук зцілилася Максиміла, дружина правителя Патрского і його брат філософ Стратоклій.

Це спонукало жителів міста приймати від апостола Андрія святе хрещення, однак правитель міста консул Егеат залишався переконаним язичником. Святий апостол з любов’ю і смиренням звертався до його душі, прагнучи відкрити йому християнську таємницю вічного життя, чудотворну силу Святого Хреста Господнього. Розлючений Егеат наказав розіп’яти апостола.

З радістю прийняв святий Андрій Первозванний рішення правителя і піднявся на місце страти. Щоб продовжити муки апостола, Егеат наказав не прибивати рук і ніг його до хреста, а прив’язати їх.

За переказами, хрест, на якому був розп’ятий святий апостол Андрій Первозванний, мав форму літери «Х» і отримав назву «Андріївський хрест». Два дні апостол з хреста вчив присутніх навколо городян. Люди, які слухали його, всією душею співчували йому і вимагали зняти святого апостола з хреста. Злякавшись народного обурення, Егеат наказав припинити страту. Але святий апостол став молитися, щоб Господь удостоїв його хресної смерті. Як не намагалися воїни зняти апостола Андрія, але руки їх не слухалися.

Розп’ятий апостол, висловив хвалу Богові і промовив: «Господи, Ісусе Христе, прийми дух мій». Тоді яскраве сяйво Божественного світла освятило хрест і розіп’ятого на ньому мученика. Коли сяйво зникло, святий апостол Андрій Первозванний вже віддав свою душу Господеві. Максиміла, дружина правителя, зняла з хреста тіло апостола і з честю поховала його. Мученицька кончина апостола Андрія Первозванного була приблизно в 62 році.

У 357 році мощі святого апостола Андрія Первозванного були урочисто перенесені до Константинополя і покладені в храмі Святих Апостолів поряд з мощами святого апостола і євангеліста Луки і учня апостола Павла – апостола Тимофія.

Після взяття Константинополя хрестоносцями, у 1208 році мощі святого апостола Андрія були перевезені до Італії і поміщені в кафедральному храмі в Амальфі. За часів Папи Римського Пія II чесна глава святого апостола Андрія була перенесена в Рим і покладена в соборі святого апостола Петра.

4 грудня – Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

4 грудня – Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

 “Ти храм Божий, храм освячений, храм, що має вмістити Сина Божого, храм живий святої слави Христа Бога нашого…”

Введення в храм Пресвятої Богородиці відбулось, за збереженими Переданням розповідями, таким чином. Батьки Діви Марії, Праведні Іоаким і Анна, молячись за звільнення від безпліддя, дали обітницю, якщо народиться дитина, присвятити її на служіння Богу.

Коли Пресвятій Діві виповнилось три роки, святі батьки вирішили виконати свою обітницю. Зібравши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, з запаленими свічами в руках привели Її в Єрусалимський храм. Там зустрів Богоотроковицю первосвященик зі множеством священиків. До храму вели сходи з п’ятнадцяти високих сходинок. Як тільки младенця Марію поставили на першу сходинку, то Вона укріпляєма силою Божою подолала і інші сходини. Потім первосвященик за натхненням з Неба увів Пресвяту Діву в Святеє святих, куди зі всіх людей тільки раз в році входив первосвященик з очищувальною кров’ю. Всі присутні в храмі дивувались цій незвичайній події.

Праведні Іоаким і Анна, доручивши дитину волі Отця Небесного, повернулись додому. Преблагословенна Діва Марія залишалась в приміщенні для дівствениць, яке знаходилось при храмі. Навколо храму, за свідченням Священного Писання ( Вих.38; 1Цар. 1, 28; Лк. 2,37) та історика Йосифа Флавія, було багато житлових приміщень, в яких перебували ті, що присвятили себе на служіння Богу.

Глибокою тайною покрите земне життя Пресвятої Богородиці від дитинства до вознесіння на небо. Сокровенним було і Її життя в Єрусалимському храмі. «Якби хто запитав мене, – говорив блаженний Ієроним, як проводила час юності Пресвята Діва, – я відповів би: це відомо Самому Богу і Архангелу Гавриїлу, невідступному хранителю Її».

Але в Церковному переданні збереглись свідчення, що під час перебування Пречистої Діви в Єрусалимському храмі вона виховувалась в товаристві благочестивих дів, старанно читала священне Писання, займалась рукоділлям, постійно молилась і зростала в постійній любові до Бога. На згадку про Введення Пресвятої Богородиці в Єрусалимський храм Свята Церква з древніх часів встановила торжественне святкування. Вказівки на звершення свята в перші віки християнства знаходяться в переданнях палестинських християн, де говорилось про те, що свята цариця Єлена побудувала храм на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці.

Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці – передвістя благовоління Божого до людського роду, проповідь спасіння, обітниця Христового пришестя.

29 листопада – день пам’яті святого Апостола і Євангелиста Матфея

29 листопада – день пам’яті святого Апостола і Євангелиста Матфея

Святий апостол i євангелист Матфей був апостолом із Дванадцяти. До свого навернення до Христа Матфей служив митарем, збирачем податків для Риму. Почувши слова Ісуса Христа: «Іди за Мною» (Мф. 9. 9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем. Сприйнявши благодатні дари Духа Святого, апостол Матфей спочатку проповідував у Палестині. Перед виходом на проповідь у далекі країни на прохання християн-іудеїв, що залишалися в Єрусалимі, апостол написав Євангеліє. У ряду книг Нового Завіту Євангеліє від Матфея стоїть на першому місці. Написано єврейською (арамейською) мовою. Слова і діяння Спасителя Матфей викладає відповідно до трьох видів служіння Христа: як Пророка і Законодавця, Царя над світом невидимим і видимим і Первосвященика, що приносить жертву за гріхи всіх людей.

Святий апостол Матфей обійшов з Євангельською проповіддю Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши свої проповідницькі праці мученицькою смертю в Ефіопії. Країна ця була населена племенами канібалів з доволі примітивними звичаями і віруваннями. Святий апостол Матфей своєю проповіддю тут навернув декількох ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву і побудував храм у місті Мірму, поставив у ній єпископом свого супутника на ім’я Платон. Коли апостол старанно благав Бога про навернення ефіопів, під час молитви явився йому Сам Господь в образі хлопця і, давши жезл, наказав поставити його біля дверей храму. Господь сказав, що з цього жезла виросте дерево і буде приносити плоди, а від кореня його буде випливати джерело води. Вмившись у воді і споживши плодів, ефіопи змінять свій прикрий норов, стануть добрими і лагідними.

Коли апостол ніс жезл до храму, то зустрів на шляху дружину і сина правителя цієї країни Фулвіана, одержимих нечистим духом. Святий апостол ім’ям Ісуса Христа зцілив їх. Це диво звернуло до Господа ще безліч язичників. Але володар не хотів, щоб його піддані стали християнами і перестали поклонятися язичницьким богам. Він звинуватив апостола в чаклунстві і наказав стратити його. Святого Матфея поклали обличчям вниз, засипали хмизом і підпалили. Коли вогнище розгорілося, то всі побачили, що вогонь не шкодить святому Матфею. Тоді Фулвіан наказав додати хмизу в багаття, обливши його смолою і поставивши навколо дванадцять ідолів. Але полум’я розтопило ідолів і обпалило Фулвіана. Переляканий ефіоп звернувся до святого з благанням про помилування, і по молитві апостола полум’я згасло. Тіло святого апостола залишилося неушкодженим, і він відійшов до Господа (60 р.). Правитель Фулвіан гірко розкаявся в скоєному. але сумнівів своїх не залишив. Він звелів покласти тіло святого Матфея в залізну труну і кинути в море. При цьому Фулвіан сказав, що якщо Бог  збереже тіло Матфея у воді, як зберіг його у вогні, то слід поклонятися цьому Єдиному Правдивому Богові.

У ту ж ніч до єпископа Платона у сні з’явився апостол Матфей і наказав йому йти з кліром на берег моря і знайти там його тіло. Прийшов на берег і Фулвіан зі своєю свитою. Винесений хвилею гріб був з честю перенесений у храм, побудований апостолом. Тоді Фулвіан попросив у Матфея прощення після чого єпископ Платон хрестив його з ім’ям Матфей, яке дав йому за велінням Божим. Фулвіан згодом прийняв єпископство і продовжив справу навернення свого народу. 

Щоб любити, треба мати добре серце, бо воно приведе нас до вічного життя – Патріарх Філарет

Щоб любити, треба мати добре серце, бо воно приведе нас до вічного життя – Патріарх Філарет

24 листопада 2019 року, в неділю 23-ту після П’ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі.

Напередодні, у суботу ввечері, Патріарх Філарет, звершив Всенічне бдіння. Read more

21 листопада Собор Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

21 листопада Собор Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних встановлено на початку IVст. На Помісному Лаодикійському Соборі, який відбувся за декілька років до І Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям та правителям світу і утвердив православне шанування їх. Звершується свято в листопаді 9-му місяці від березня (з якого в давнину починався рік) – у відповідності з числом 9-ти чинів Ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають «днем восьмим, бо після віку цього, що йде седмицями днів, настане «день восьмий», і тоді: « прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним» (Мф. 25,31).

Чини Ангельські розділяються на три ієрархії – вищу, середню і нижчу. Кожну ієрархію складають три чини.

У вищу ієрархію входять: Серафими, Херувими, Престоли. Найближче до Пресвятої Тройці знаходяться шестикрилі Серафими (Полум’яні, Вогненні) (Іс. 6, 2). Вони полум’яніють любов’ю до Бога і інших спонукають до неї.

Після Серафимів Господу предстоять многоокі Херувими (Бут. 3, 24). Їхнє ім’я означає вилиття премудрості, просвіщення, бо через них, що сяють світлом Богопізнання і розуміння таїн Божих, посилається премудрість і просвіщення для істинного Богопізнання.

За Херувимами – предстоять Богоносні за благодаттю, даною їм для служіння, Престоли (Кол. 1, 16), що таємничо і неосяжно носять Бога. Вони служать правосуддю Божому.

Середню Ангельську ієрархію складають три чини: Господства, Сили і Власті.

Господства (Кол. 1,16) володіють над наступними чинами Ангелів. Вони настановляють поставлених від Бога земних володарів на мудре правління. Господства навчають володіти почуттями, приборкувати гріховні бажання, підкоряти плоть духу, панувати над своєю волею, перемагати спокуси.

Сили (1Пет. 3, 22) виконують волю Божу. Вони творять чудеса і посилають благодать чудо творення і прозорливості угодникам Божим. Сили допомагають людям у несенні послуху, укріплюють в терпінні, дарують духовну кріп кість і мужність

Власті (1Пет. 3, 22: Кол. 1, 16) мають владу приборкувати силу диявола. Вони відбивають від людей бісівські спокуси, утверджують подвижників, оберігають їх, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами.

Нижчу ієрархію складають також три чини: Начала, Архангели та Ангели.

Начала (Кол. 1, 16) керують нижчими ангелами, направляючиїх до виконання Божественних повелінь. Їм доручено керувати всесвітом, охороняти країни, народи, племена. Начала настановляють людей віддавати кожному честь, яка належить його званню. Навчають керівників виконувати посадові обов’язки не заради особистої слави і вигоди, а заради честі Божої і користі ближнім.

Архангели (1Сол. 4, 16) благовістять про велике і преславне, відкривають тайни віри, пророцтва і розуміння волі Божої, укріплюють в людях святу віру, просвічуючи їхній розум світлом Святого Євангелія.

Ангели (1 Пет. 3.22) найбільш близькі до людей. Вони сповіщають наміри Божі, настановляють людей до чеснотного і святого життя. Вони охороняють віруючих, утримують від падіння, піднімають впалих, ніколи не покидають нас і завжди готові допомогти, якщо ми забажаємо.

Всі чини Небесних сил носять загальну назву Ангелів – за суттю свого служіння. Господь відкриває Свою волю вищим Ангелам, а вони, в свою чергу, просвічують решту.

Над всіма дев’ятьма чинами поставлений Господом святий Архистратиг Михаїл ( ім’я його в перекладі з єврейської означає – « хто як Бог») – вірний служитель Божий, тому що він скинув з Неба гордовитого деницю з іншими павши ми духами. А до інших Ангельських Сил він викликнув: « Будьмо уважні! Станьмо добре перед Сотворителем нашим і не задумаймо неугодного Богові!». За Церковним переданням, що закарбоване в службі Архистратигу Михаїлу, він приймав участь у багатьох старозавітніх подіях. Під час виходу ізраїльтян з Єгипту він супроводжував їх у вигляді вогненного стовпа вночі і хмарного вдень. Через нього явився Сила Господня, що знищила єгиптян посланих фараоном наздогнати ізраїльтян. Архистратиг Михаїл захищав Ізраїль у всіх бідах.

Він явився Ісусу Навину і відкрив волю Господа на взяття Єрихону (Нав. 5, 13-16). Сила великого Архистратига Божого явилась у знищенні 185 тисяч воїнів Асирійського царя Сеннахирима (4 Цар.19, 35), в поразці нечестивого Антіохового воєначальника Іліодора і в огородженні від вогню трьох святих отроків – Ананії, Азарії і Мисаїла, кинутих в піч на спалення за відмову поклонитися ідолу (Дан. 3, 92-95)

З волі Божої, переніс пророка авакума з Юдеї до Вавилону, щоб дати їжу Даниїлу кинутому у рів з левами (кондак акафіста, 8)

Архангел Михаїл заборонив дияволу явити іудеям тіло святого Мойсея для обожнення( Іуд. 1,9).

Святий Архангел Михаїл явив свою силу, коли він дивно спас отрока, кинутого грабіжниками в море з каменем на шиї біля берегів Афону (Афонський Патерик).

Слід зазначити, що шанування святого Архистратига Михаїла почалося на наших землях ще з часів древньої Русі, про це свідчать чудеса явлені архангелом Божим і велика кількість храмів та монастирів побудованих нашими благочестивими предками на честь Начальника Небесних сил.

Найперше треба згадати, про Михайлівський Золотоверхий монастир, який обрав для себе за оселю Архистратиг Михаїл. Місто Київ, злотоглава столиця нашої держави і вся Україна мають собі за небесного покровителя Архангела Михаїла.

З Священного Писання і Священного Передання для нас відомі також такі Архангели:

Гавриїл – кріпость ( сила) Божа, провісник і служитель Божественної могутності ( Дан. 8, 16; Лк. 1, 26)

Рафаїл – лікування Боже, цілитель людських недугів ( Тов.3, 16; 12,15);

Уриїл – вогонь, чи світло Боже, просвітитель (3 Езд. 5, 20);

Селафиїл – молитвеник Божий, той що спонукає до молитви (3 Езд. 5, 16);

Єгудиїл- той що славить Бога, той що підкріплює працюючих для слави Господньої і молільник про відплату їм за подвиги;

Варахиїл – роздавач благословення Божого на добрі діла, той що просить для людей милості Божі;

Еримиїл – піднесення до Бога (3 Езд. 4, 36).

Ніде не вказується точна кількість святих Ангелів. Для нас це є не важливо. Церква Христова, здавна вшановує Горні Воїнства, Як служителів Божественної Слави, як наших небесних захисників і покровителів, керманичів всього нашого життя.

ПЦУ – Церква, яка створена на брехні

ПЦУ – Церква, яка створена на брехні

Якщо Ви є шанувальником Православної Церви України (ПЦУ), і для Вас не є важливим, що собою являє ця Церква, – можете не витрачати свій час на читання цієї публікації. Вона для тих, хто жадає правди, і хоче передати у спадщину лише одвічно правдиве. Read more

Патріарх Філарет незмінно входить в трійку довіри церковним ієрархам

Патріарх Філарет незмінно входить в трійку довіри церковним ієрархам

28,5 відсотків опитаних українців заявили, що довіряють Патріархові Київському і всієї Руси-України Філарету. Таким чином, предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату традиційно входить у трійку церковних лідерів із найбільшою довірою наших співвітчизників. Разом із главами ПЦУ та УПЦ МП.

Згаданий відсоток громадян України відповіли на запитання про довіру ієрархам церков, під час соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 9 жовтня 2019 року за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Дослідження здійснювалося в усіх регіонах України, за винятком АР Крим та тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей. Опитано 2015 респондентів від 18  років.

Варто зазначити, що високий рейтинг лідерської довіри зберігся попри брудну, широкомасштабну, добре оплачувану, інформаційну кампанію, яку проти Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета ведуть протягом усього року представники Православної Церкви України та політичних сил, наближених до колишнього Президента України, поширюючи різноманітні вигадки та відверту неправду. Українці не вірять тим, хто прагне дискредитувати Святійшого Патріарха Філарета для задоволення власних амбіцій, а довіряють йому.

   Прес-служба Київської Патріархії.

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

12 листопада 2019 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі перед її нетлінними і чудотворними мощами у Володимирському кафедральному соборі м.Києва. Read more

8 листопада – святого великомученика Димитрія Солунського

8 листопада – святого великомученика Димитрія Солунського

Свята Церква від перших віків християнства високо шанувала і шанує заслуги мучеників, їх почитає, їх ставить нам за взірець досконалої любові до Бога та твердої віри. Деякі з них, що в особливий спосіб відзначилися своєю ревністю і мужністю в утверджені святій вірі та чудами, що ними їх Господь Бог прославив після смерті, мають у церковному році свої урочисті свята. До них належить святий великомученик Димитрій Солунський, якого Церква святкує 8 листопада (26 жовтня за ст. ст.).

Святий великомученик Димитрій народився у сім’ї римського проконсула міста Солунь (нині Салоніки в Греції) у III ст. На той час більшість мешканців міста були язичниками, але чимала християнська громада, заснована апостолом Павлом, існувала вже триста років. До таємних сповідників християнської віри належала і родина Димитрія. Коли хлопець подорослішав, батьки показали йому чудові ікони Христа й Богородиці. Тоді Димитрій дізнався, що поганські боги – то омана, а насправді існує лише Всемогутній Бог. День у день юнак ревно молився й уважно слухав євангельські розповіді. Невдовзі батько Димитрія відійшов до Бога, а юнакові довелося заступити його місце. За наказом імператора, молодий правитель мав виявити й ув’язнити солунських християн. Проте Димитрій цього не зробив, а відверто оголосив, що вірить у єдиного Істинного Бога, і почав навертати язичників. Дізнавшись про це, імператор Максиміліан розгнівався і наказав вкинути Димитрія до в’язниці, а сам зажадав розваг. Володар дуже тішився, коли гладіатор Лій кидав невинних християн на гострі списи, аж поки на двобій вийшов юнак Нестор. Перед поєдинком він попрохав у Димитрія благословення на бій, і почув провіщення своєї перемоги та смерті. Мужній юнак не злякався смерті й став до бою. А слова Димитрія і справді виявилися пророчими. Втративши свого улюбленця, знавіснілий Максиміліан наказав стратити Нестора, а з ним і Димитрія, який допоміг йому своєю молитвою. Сталося це у 306 р.

За правління імператора Костянтина Великого (306-337 рр.) над могилою великомученика Димитрія спорудили храм, а через сто років були віднайдені його нетлінні мощі.

При гробі великомученика Димитрія відбувалися чудеса і зцілення. Так, у час правління імператора Маврикія авари оточили місто Солунь. Святий Димитрій з’явився на міській стіні, і вороже військо кинулося втікати. Іншого разу святий врятував місто від голоду. Житіє святого Димитрія оповідає, що він звільняв християн з ворожого полону і допомагав їм повернутися до Солуня.

З VII століття біля раки святого Димитрія почало текти запашне й чудотворне миро, про що писали сучасники. У XIV столітті Димитрій Хризолог писав про нього: «Миро за своєю властивістю не є водою, але густіше за неї, і не схоже на жодну з відомих нам речовин… Воно дивніше від будь-яких пахощів не лише штучних, але й від тих, що за природою створені Богом». Тому великомученика Димитрія Свята Церква вшановує як Мироточивого.

Прес-служба Київської Патріархії

Відбулась зустріч Патріарха Філарета з директором генеральної дирекції «Дипсервіс» О. Ю. Кийковим

Відбулась зустріч Патріарха Філарета з директором генеральної дирекції «Дипсервіс» О. Ю. Кийковим

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет 6 листопада 2019 року зустрівся з директором генеральної дирекції із обслуговування іноземних представництв за формування позитивного іміджу України на міжнародній арені Олексієм Кийковим.

У зустрічі також взяв участь член громадської організації «Духовна Рада Майдану» Олександр Кривоносов. Read more

Патріарх Філарет зустрівся з президентом Громадської організації «Всесвітнє об’єднання козацтва» М.В. Наумчиком

Патріарх Філарет зустрівся з президентом Громадської організації  «Всесвітнє об’єднання козацтва» М.В. Наумчиком

6 листопада 2019 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет зустрівся з президентом Громадської організації «Всесвітнє об’єднання козацтва» Михайлом Володимировичем Наумчиком. Read more

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі

Вже традиційно, щовівторка, перед початком Божественної Літургії у Володимирському кафедральному патріаршому соборі міста Києва, звершується читання Акафісту перед нетлінними і чудотворними мощами святої Варвари.

Сьогодні, 5 листопада 2019 року, в день пам’яті апостола Якова, брата Господнього за плоттю, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископа Васильківського Андрія та соборного духовенства звершив читання акафісту святій великомучениці Варварі. Read more

Патріарх Філарет привітав старосту Володимирського собору М. Д. Колядка з ювілеєм

Патріарх Філарет привітав старосту Володимирського собору М. Д. Колядка з ювілеєм

1 листопада 2019 року свій 75-ий день народження відзначив староста Володимирського патріаршого кафедрального собору міста Києва Михаїл Данилович Колядко.

3 листопада, після недільної Літургії, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет привітав Михаїла Даниловича із 75-літнім ювілеєм. Read more

Патріарх Філарет звершив чин похорону генерал-майора Володимира Муляви

Патріарх Філарет звершив чин похорону генерал-майора Володимира Муляви

18 жовтня 2019 року у Володимирському кафедральному соборі відбулося відспівування генерал-майора, гетьмана Українського козацтва, Українського військового та науковця Володимира Савелійовича Муляви. Read more

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святому священномученику Макарію

Патріарх Філарет звершив читання акафісту святому священномученику Макарію

17 жовтня 2019 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив читання акафісту святому священномученику Макарію, митрополиту Київському перед його нетлінними і чудотворними мощами у Володимирському кафедральному соборі м.Києва. Read more

АНОНС. Святкування 24-ї річниці інтронізації Святійшого Патріарха Філарета

АНОНС. Святкування 24-ї річниці інтронізації Святійшого Патріарха Філарета

22 жовтня 2019 року Українська Православна Церква Київського Патріархату відзначає 24-ту річницю інтронізації свого Предстоятеля – Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

З нагоди свята у Володимирському кафедральному патріаршому соборі (Київ, бульвар Тараса Шевченка, 20) відбудуться святкові богослужіння, які очолить Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

19 жовтня
17:00 – Всенічне бдіння.

20 жовтня
9:30 – Божественна літургія.

Всіх запрошуємо до спільної молитви за свого Патріарха.

“Ми повинні людину любити, а зло і гріх, яке вона чинить, ненавидіти і викорінювати” – Патріарх Філарет

13 жовтня 2019 року, в Неділю 17-ту після П’ятидесятниці, в день пам’яті святителя Михаїла, першого митрополита Київського і всієї Руси, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.

Напередодні, у суботу ввечері, Патріарх Філарет, звершив Всенічне бдіння.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

За богослужінням Святійший Владика виголосив проповідь на тему євангельського читання, де говориться, що Господь закликає робити людям добро та любити своїх ворогів. Read more

Улюблений учень Христа. Апостол Іоан Богослов

Улюблений учень Христа. Апостол Іоан Богослов

9 жовтня, Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола і євангелиста Іоана Богослова. Апостол Іоан був улюбленим учеником Ісуса Христа. Спаситель любив його за жертовну любов та душевну чистоту.

Іоан був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм братом Яковом він був покликаний Ісусом Христом в число учеників на Генісаретському озері. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учеників, яких він особисто наблизив до Себе. Read more

2 жовтня – пам’ять святого благовірного князя Ігоря Чернігівського, Київського

2 жовтня – пам’ять святого благовірного князя Ігоря Чернігівського, Київського

2 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять святого благовірного князя Ігоря Ольговича, Чернігівського, Київського (у хрещенні Георгія, у чернецтві Гавриїла).

Середина XII століття була для Русі скорботним часом безперервних міжусобних воєн за Київське князювання між Ольговичами та Мстиславичами.

Святий Ігор, волею Божою вступив у боротьбу за Київське князювання, мученицьким подвигом повинен був спокутувати спадковий гріх князівських усобиць.

У серпні 1146 помер князь Всеволод, гордовите князювання якого послужило приводом для порушення ненависті до Ігоря, проти волі залученого в самий центр подій. Під Києвом відбулася битва між військами князя Ігоря і Ізяслава Мстиславича, в якій київські війська у розпал бою перейшли на бік останнього. Чотири дні Ігор Ольгович переховувався в болотах біля Києва. Read more

«Немає людини, яка хоче спастися і яка б не страждала» – Патріарх Філарет

27 вересня 2019 року, в день свята Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель Володимирського кафедрального собору протоієрей Борис Табачек, духовенство собору.

За богослужінням Патріарх Філарет виголосив проповідь. У своєму повчальному слові, проповідник, розповів подію, яка відбулася у IV столітті, а саме знайдення і Воздвиження Хреста Господнього.

Святійший Владика наголосив на тому, що Чесний Хрест допомагав і допомагає нам у нашій боротьбі зі злом і дає нам силу перетерпіти наші страждання. Read more