У серце, в якому перебуває мир, як в храм Божий сходить Божественна благодать, – Патріарх Філарет

1 вересня 2019 року, у неділю 11-ту після П’ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва.

Напередодні, 31 серпня ввечері, Святійший Патріарх Філарет відслужив у соборі Всенічне бдіння.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство кафедрального собору.

За Божественною літургією Святійший Владика виголосив проповідь на тему євангельського читання, де розтлумачив притчу Господа нашого Ісуса Христа про немилосердного боржника (Мф., 77 зач., XVIII, 23-35).

“В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Дорогі браття і сестри!

Щойно ми вислухали дуже важливу притчу, яка потрібна для спасіння кожної людини.

Спасіння не можливе без прощення гріхів, тому що грішник не може увійти в Царство Боже, він не може блаженствувати у вічному житті через тяжкість своїх гріхів. Але Господь по Своєму великому, безмірному чоловіколюбстві створив для нас умови, щоб ми, будучи грішниками, змогли увійти в Царство Небесне. Цією умовою є прощення нами гріхів інших людей. Якщо ми прощаємо провини своїм ближнім, тоді і Бог, який має безмірне любов, простить нам наші провини. Саме тому Господь наш Ісус Христос сказав: «якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш, – при всьому Своєму чоловіколюбстві, – не простить вам провин ваших».

У сьогоднішній притчі Ісуса Христа було показано, що одна людина заборгувала десять тисяч талантів – це величезна сума. Коли господар покликав його для того щоб забрати борг, то раб, впавши на коліно, став просити віддати борг пізніше. Що ж зробив господар? Господар, через своє добре серце, змилувався над цим рабом і простив повністю весь великий борг. А як поступив раб зі своїм товаришем? Товариш був винен йому всього 100 динаріїв – це маленька сума. І раб, якому щойно простили величезний борг почав душити свого товариша, щоб той віддав йому 100 динаріїв. Коли Господар довідався що раб, якому він все простив, так поступив зі своїм товаришем, то покликав його і посадив до в’язниці за те, що раб не простив маленьку провину свого ближнього.

Чому так важливо прощати провини? Тому, що Господь навіть у молитву до Отця Небесного, вклав слова: «і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». І якщо ми читаємо цю молитву, виголошуємо ці слова і не прощаємо провин ближнім, то навіщо Богу говорити таку неправду? Але, дорогі браття і сестри, простити провини своїм винуватцям, ворогам не так просто, і ви це добре знаєте на своєму досвіді. Але ми повинні пам’ятати, що треба прощати провини своїм супротивникам, бо без цього неможливо прощення наших гріхів. Саме тому треба просити у Бога, щоб він допоміг нам перебороти себе, і зі свого серця викинути образу та ненависть, навіть якщо супротивник нам не прощає.

Нехай в нашому серці буде мир. Якщо у нашого супротивника не буде бажання простити нам, то це його справа, а ми повинні із свого серця викинути неприязнь та образу, яку нам вчинили.

Тому, дорогі браття і сестри, треба пам’ятати, що ми повинні прощати один одному провини, жити в злагоді, мати в своєму серці мир, бо в серце, в якому перебуває мир, як в храм  Божий сходить Божественна благодать. Якщо в серці буде ворожнеча, ненависть, то в таке серце благодать Божа не ввійде, бо це є несумісні речі. Тому поки ми на землі ми повинні потурбуватись про своє серце, про доброту, про любов. Налаштувати себе на шлях любові, милосердя, довготерпіння та інших чеснот. І тоді прийде Божественна благодать, яка укріпить наші немічні сили та наставить нас на добрі діла і ми будемо і на землі відчувати блаженство, бо блаженство залежить від того чи маємо ми спілкування з Богом, чи не маємо. Якщо маємо спілкування, то ми блаженні і на землі, і на небі. І нехай в цьому допоможе нам Господь наш Ісус Христос, який став людиною для того, щоб спасти нас від гріха і смерті.

Йому слава навіки віків” – сказав у своєму повчальному слові Патріарх.

Наприкінці Божественної літургії Святійший Владика очолив молебень перед початком навчання дітей.

Після відпусту Патріарх Філарет звернувся до вірян та привітав усіх з початком навчального року:

“Дорогі браття і сестри! Поздоровляю вас всіх з початком навчального року, насамперед дітей та батьків, які починають навчатися в цьому році. Нехай Господь зберігає у дітей православну віру, що вони виростали людьми духовними, сповненими віри і благочестя. Якщо в дітей буде віра, тоді Господь допоможе їм здобути земну премудрість. Як Соломон просив з вірою не багатство, а мудрості, і Господь дав йому таку мудрість, яку не може самостійно досягти людина. Тому нехай Господь дає дітям мудрість Соломона, і щоб вони росли на радість батькам.”

Прес-служба Київської Патріархії