Святитель Іоан Золотоустий, архиєпископ Константинопольський

“Я прошу ваших молитов. Ваші молитви — для мене стіна і твердиня! Молитва загасила вогняну піч. Молитва загородила пащі левів. Молитва відкрила рай… Такої твердині прошу у вас, такої милості потребую”. Ці слова, звернені до християн, належать великому святителю і вчителю Церкви святому Іоану Золотоустому, архиєпископу Константинопольському (407). Сьогодні, 26 листопада, Церква вшановує його святу пам’ять.

Святитель Іоан Золотоустий (347–407) — неперевершений проповідник, цілитель душ, безвідмовний заступник скривджених, безстрашний викривач сильних світу цього, один з найбільших учителів християнства.

Відлученого від Церкви на двох соборах (гоніння за правду) святого Іоана оголосили єретиком, чаклуном, злодієм, розтлителем (усього 47 пунктів смертних злочинів у звинувачувальному акті) та заслали на край світу, щоб ізолювати його божественний дар — полум’яне богонатхненне слово — найстрашнішу для беззаконників зброю.

Та саме життя жорстоко гнаного святителя стає втіленням усіх його проповідей, взірцем досконалої незлобивості, непохитної віри, незламної мужності й відваги, божественної терпеливості, найвищої подяки у скорботах, благословення всіх Божих присудів.

Останні слова святителя, змученого тяжкими хворобами і гоніннями, були: «Слава Богу за все!»

Друзів і прихильників Іоана було проголошено сектою іоанітів, їх переслідували, безкарно грабували, ув’язнювали, вбивали. Ім’я Золотоустого намагалися викорінити не лише з Церкви, але й з пам’яті людей. Та вже через 30 років Константинополь зустрічав вигнанця… Босфорська протока перетворилася на вогняне море: не було місця між човнами — усе місто зі свічками та смолоскипами вийшло зустріти свого нетлінного патріарха… І немає зараз імені святого, яке б Церква згадувала частіше за Іоана Золотоустого — кожен день, на кожній літургії… (саме літургію святителя Іоана Золотоустого звершують у Церкві практично щодня, впродовж цілого року).

Шануючи пам’ять святителя Іоана, намагаймось уподібнюватись йому у вірі, читаймо його духовні повчання і, живучи по заповідях Божих, впустимо у своє серце Христа, як повчає нас святий Золотоуст: “Христос біля дверей ваших, відчиніть Йому. Вам належить віддати Йому найкращу кімнату, а Він просить у Вас лише кутка. Розмістіть Його, де хочете, на задвірках з вашими слугами, у повітці чи хліву з вашими конями й віслюками — тільки прийміть Його”

Святителю, отче Іоане, моли Бога за нас!

Прес-служба Київської Патріархії

за матеріалами сайту Наша парафія