Свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього

27 вересня Православна Церква відзначає велике двунадесяте свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. В день свята ми згадуємо подію, яка відбулася у IV столітті.

Після захоплення Єрусалиму у 70-му році імператором Титом все місто і зокрема гріб Господній і місце розп’яття було зруйноване і засипане. У 326 році імператор Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню – Хрест Господній. Разом зі своєю матір’ю, царицею Єленою, він вирушив у похід на Святу Землю.

Розкопки було вирішено проводити поруч з Голгофою, так як в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, дійсно, в землі знайшли три хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп’ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний спасительний Хрест. У віднайденні Хреста цариці допомагав Єрусалимський Патріарх Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного Хреста жінка отримала зцілення. Побачивши таке чудо цариця забажала, щоби й інші люди отримали можливість побачити це Животворче Древо та поклонитися йому. Тому Патріарх Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі сторони святий Хрест, а люди виголошували “Господи помилуй!”. І так із того часу це свято поступово увійшло до складу дванадцяти найбільших свят річного циклу.

Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Частичка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі міста Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян.

Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), зершується винесення хреста для поклоніння. Після великого славослів’я священик, тримаючи над своєю головою чесний хрест, прикрашений квітами, при співі «Святий Боже…» виносить його з вівтаря на середину храму і кладе на аналої. Під час триразового співання тропаря «Спаси, Господи, людей Твоїх…» священик кадить святий хрест. Потім під спів «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо», — присутні у храмі кланяються і цілують чесний хрест. У сучасній практиці Української Церкви у кафедральних соборах звершується чин Воздвиження хреста. Прикрашається хрест зеленню і квітами на ознаку того, що через нього (тобто через страждання і смерть на ньому Спасителя) даровано нам вічне життя.

У день свята православні християни дотримуються строгого посту, щоб поглибити благоговійний спогад про хресні страждання Спасителя.

Прес-служба Київської Патріархії