Святійший Патріарх Філарет звершив Вечірню з чином прощення

1 березня 2020 року ввечері, перед початком Великого посту, Святійший Патріарх Філарет звершив Вечірню з чином прощення у Володимирському кафедральному соборі.

Його Святості співслужили єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство собору.

Після співу великого прокимну і закриття Царських врат Його Святість переоблачився у великопісні чорні ризи.

Під час чину прощення Святійший Патріарх Філарет звернувся до пастви з повчальним словом у якому розповів на необхідності прощення провин нашим ближнім. “Приступаючи до Великого посту Церква закликає нас спочатку простити образи і провини своїм ближнім, а потім просити прощення своїх гріхів, бо Господь наш Ісус Христос сказав ясно: «якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний.  А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших». Також простити провини і образи потрібно для того, щоб своє серце, свою душу зробити такою, яка зможе прийняти прощення, тобто умиротворити свою душу. Бо якщо душа розлючена, палає ненавистю, заздрістю, або іншими якими гріхами, то в таку душу благодать Святого Духа не ввійде. Тобто треба зробити свою душу мирною, а мирною вона може бути, якщо не має у собі образ.

Згадайте дорогі браття і сестри про двох подвижників Києво-Печерських – Євагрія і Тита. Вони були друзями, любили один одного, допомагали один одному. Але потім диявол спокусив їх, так що вони стали ворогами. Ворогами такими, що коли Тит пресвітер кадив у храмі, то вони відверталися один від одного. І захворів Тит та став помирати і на смертному ложі згадав, що він має образу на свого брата Євагрія і попросив у нього прощення.

А Євагрій так палав ненавистю до свого брата, що сказав – ні, ніколи його не прощу.  І сталося так, що хворий Тит видужав, а здоровий Євагрій помер. Це приклад для нас того, що треба прощати один одному образи.

Покаятися не так просто, і не так легко. Це ми кажемо – ось я перед смертю покаюся – це не правда. Не може людина покаятися без благодаті Божої, тому Церква і співає: покаяння відкрий мені двері, Життєдавче. Відкрий двері покаяння, бо я не маю у серці почуття провини і не знаю своїх гріхів.

Будемо ж налаштовувати себе на почуття покаяння, просити у Бога благодаті, щоб Він відкрив нам двері покаяння, але найперше простимо один одному наші образи”, – сказав Патріарх Філарет.

Прес-служба Київської Патріархії