Спомин чуда, звершеного Святим Архістратигом Михаїлом в Хонах

Спомин чуда, звершеного Святим Архістратигом Михаїлом в Хонах

19 вересня – Православна Церква згадує спомин чуда, звершеного Святим Архістратигом Михаїлом в Хонах.

Для чого свята Церква нагадує нам про це чудо, яке відбулося у 4-ому столітті? А чудо це полягало в тому, що в місті Хони, або це місто ще називалося Колоссами, християни побудували храм і біля нього було джерело, яке приносило хворим зцілення і сюди приходило багато людей помолитися і отримати зцілення. Язичники вирішили знищити цей храм. І що вони зробили? Оскільки це було в горах, то вони дві річки з’єднали в одну і направили потік води на храм для того, щоб вода ця зруйнувала храм. Про це дізнався пономар цього храму Архип, якому явився архістратиг Михаїл і своїм копієм вдарив у землю й створилася така прірва, що вся вода, яка повинна була плинути на храм – потекла під землю. Таким чином архістратиг Михаїл врятував цей храм від руйнування.

Таких чудес архістратиг Михаїл звершував багато, але для чого Церква таке чудо святкує вже понад півтори тисячі років? Церква, святкуючи це свято, хоче нагадати нам, щоб ми мали тверду надію на Бога і на молитви, і допомогу ангелів Божих, що архангели і ангели, які є служителями Бога не залишають християнський рід і оберігають його від усякого зла.

Read more

Проповідь Патріарха Філарета на свято Преображення Господнього

Проповідь Патріарха Філарета на свято Преображення Господнього

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри! Сьогодні ми святкуємо подію, яка відбулася під час земного життя Господа нашого Ісуса Христа на горі Фавор (Мф. 17, 1-9). Read more

Патріарше богослужіння у неділю 8-му після П’ятидесятниці

Патріарше богослужіння у неділю 8-му після П’ятидесятниці

11 серпня 2019 року, у неділю 8-му після П’ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі міста Києва. Read more

Святкування Хрещення Київської Русі нагадує нам, що ми повинні бути справжніми християнами, – Патріарх Філарет

Святкування Хрещення Київської Русі нагадує нам, що ми повинні бути справжніми християнами, – Патріарх Філарет

28 липня Православна Церква вшановує пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира та день Хрещення Руси-України. 988 року, 1031 рік тому назад, князь Володимир просвітив світлом Христової віри наш народ та привів його до пізнання Божої Істини. Подія хрещення Київської Руси визначила весь подальший духовний і культурний вектор розвитку нашої Батьківщини та боголюбивого українського народу.
Цей день також є храмовим святом Володимирського патріаршого кафедрального собору – головного храму Української Православної Церкви Київського Патріархату, центральний престіл якого освячений на честь Хрестителя Руси.
 
Урочисті святкування розпочалися напередодні, 27 липня увечері, Всенічним бдінням у Володимирському кафедральному соборі.
 
У самий день свята, 28 липня 2019 року, у соборі було звершено дві Божественні літургії. Другу Божественну літургію, о 10 годині, очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
 
Його Святості співслужили митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф; єпископ Валуйський Петро, вікарій Білгородської єпархії; єпископ Харківський і Богодухівський Ілля;  єпископ Васильківський Андрій; настоятель Володимирського собору протоієрей Борис Табачек; та духовенство.
 
На запричасному, зі словом проповіді про подвиг віри князя Володимира та значення християнства для українського народу до вірян, звернувся настоятель собору протоієрей Борис Табачек.
 
Після завершення Божественної літургії, під дзвони Володимирського собору, відбувся хресний хід навколо храму з читанням Євангелія, під час якого лунали молитви за Україну і Помісну Українську Православну Церкву.
Після закінчення хресного ходу Святійший Патріарх звернувся до численних парафіян з першосвятительським словом:

Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Поздоровляю вас з нашим храмовим святом на честь рівноапостольного великого князя Володимира, а також поздоровляю з 1031-ою річницею хрещення киян. Як ми знаємо з історії, християнство прийшло на нашу землю прийшло ще в першому столітті, коли тут на наших горах побував св. ап. Андрій Первозванний. І рівноапостольні Кирило  і Мефодій проповідували тут, і князь Аскольд приймав хрещення у Константинополі, і особливо велика княгиня Ольга, так що християнство на нашій землі було і до князя Володимира. І навіть єпископи від скіфів були на першому Вселенському соборі. Але чому ми шануємо пам’ять рівноапостольного князя Володимира? Чим його діяльність відрізняється від діяльності тих же Кирила і Мефодія, тієї ж Ольги, Аскольда?

Відрізняється тим, що князь Володимир зробив християнство державною релігією, тобто Русь-Україна стала християнською країною. Русь в Європу не приймали, і  Візантія не хотіла з нашими предками, мати щось спільне, бо наші предки – язичники, а вони – християни, і тому не хотіли мати ніяких зв’язків з язичниками. Тому Великий князь Володимир зробив нашу руську державу християнською, і через це ми його шануємо як просвітителя Руси.

Князь Володимир, прийнявши хрещення, змінив і життя своїх людей. Це було не формальним хрещенням і прийняттям християнства, це було зміна образу життя. Наприклад сам святий Володимир був блудником і жорстокою людиною, а коли прийняв християнство став дуже доброю людиною, піклувався про всіх людей та прощав багатьох розбійників. Хрещення Київської Руси нагадує нам те велике хрещення наших предків у цих дніпровських водах. Вони відмовилися від неправди, відмовилися від нечестивих богів та змінили своє нечестиве життя на благочестиве і святе, тому Русь стала святою.

Святкуючи хрещення Русі ми повинні пам’ятати, що християнство повинно бути не на словах, а потрібно жити згідно християнської віри. Зараз ми бачимо, що багато називає себе християнином, але справжнього християнського життя мало. В Україні є активне релігійне життя, активніше, якщо порівнювати з Європою. В той же час існує багато гріхів і неправди. І через цю неправду, яка є і в Церкві і в Державі, ми і страждаємо. І як ми повинні ставитися до цього? Мовчати? Ні, християнин повинен боротися з усяким злом і гріхом, і насамперед з гріхом у самому собі.

Наше сьогоднішнє святкування Хрещення Київської Русі нагадує нам, що ми повинні бути справжніми християнами, жити по правді, любити свою землю, любити свою сім’ю, любити свій народ, і найголовніше любити Бога, і тоді ми зможемо успадкувати вічне і блаженне життя у Царстві Божому.

Богослужіння завершилося многоліттям Патріарху, архіпастирям, духовенству і вірянам, Богом любимій державі нашій Україні та всьому побожному українському народу.
Святійший Патріарх Філарет привітав присутніх з храмовим святом – днем пам’яті рівноапостольного князя Володимира і 1031-ю річницею Хрещення Руси-України та закликав на всіх Боже благословення.
Прес-служба Київської Патріархії

Коли ми будемо перемагати гріх в думках, тоді не будемо грішити і ділом, – Патріарх Філарет

Коли ми будемо перемагати гріх в думках, тоді не будемо грішити і ділом, – Патріарх Філарет

21 липня 2019 року, у неділю 5-ту після П’ятидесятниці, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого у Володимирському кафедральному соборі м.Києва.

Напередодні, 20-го липня ввечері, Святійший владика в соборі очолив Всенічне бдіння. Під час полієлею Патріарх Філарет помазував вірян освяченим єлеєм.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель Володимирського собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

За літургією Патріарх Філарет виголосив проповідь на тему євангельського читання про вигнання Господом Ісусом Христом бісів з двох людей.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри! Тільки що ми прослухали Євангельське читання про вигнання бісів із двох людей, які страждали від них. І нам треба звернути увагу на те, що це були не душевнохворі люди. Треба розрізняти душевнохворих людей і біснуватих.

Біснуваті – це люди, які теж хворі, але в них вселилась зла сила, тобто злі духи. І ці злі духи бувають різні: бувають слабкіші, а бувають сильні. Так ці два біснуватих мали сильних злих духів, бо вони розривали кайдани. Людина розірвати кайдани не може. А ці біснуваті розривали. І це є доказ того, що розривала сила, яка вселилась в них. І Господь Ісус Христос вигнав їх із цих людей. Але ці біси просили Його: «Дозволь нам увійти у свиней». І Христос дозволив. І вони увійшли у свиней і свині ці з кручі кинулись в море.

Так ось, треба нам звернути увагу, що злі духи не можуть увійти в людину без попущення Божого. Бо якщо ці злі духи просили дозволу увійти у свиней, то виникає питання – а хіба можуть вони без дозволу Божого увійти в людину? Не можуть, значить Господь попускає. І тому, Христос, коли навчав як треба молитись, дав нам зразок молитви, в якій сказано: «І не введи нас у спокусу». Тобто, не дай нам можливості спокуситися, чи то від своїх гріхів, чи то від злих духів” – зазначив Святійший владика.

Проповідник звернув увагу слухачів на тому, що злі духи не лише можуть вселятися у людей і володіти ними, але, найчастіше, вони спокушають людей через гріховні думки. І тоді, коли людина приймає гріховну думку, вона грішить ділом і підпадає під вплив злого духа. І навпаки, коли людина відкидає і звільняється від гріховних думок, вона не грішить і ділом та перемагає лукавого.

“Злі духи не тільки входять в людину, а вони нас постійно спокушають. Спокушають, а ми й не знаємо навіть, що спокушає нас злий дух. Ось думки, які виникають у нас в голові, звідкіля вони? І злі думки і добрі думки? По-перше, вони виходять від самої людини, бо людина думає, вона розумна. І тому думки народжує сам розум, але не тільки розум. Думки ці виникають під впливом і злих духів, і тому ми часто спокушаємось оцими думками, які навіваються нам злими духами. І з ними треба боротися.

Людина не грішить, коли вона веде боротьбу з гріховними думками. А ось гріх наступає тоді, коли людина погоджується з цими думками. Тобто злий дух, диявол, навіває думки, а ми противимось, не приймаємо їх, і це означає, що ми боремось зі злом, боремось з гріхом. А ось коли ми погоджуємось, тоді перемагає злий дух” – сказав архіпастир.

Святійший владика закликав вірян до постійної духовної боротьби з гріхом, противитись злим думкам і почуттям. Духовні і тілесні сили треба черпати у молитві, під час якої просити у Господа благодаті Святого Духа.

Ми, дорогі браття і сестри, повинні постійно боротися з гріхом у своїх думках. Коли ми будемо перемагати гріх в думках, тоді ми не будемо грішити і ділом. Але цього ми досягти своїми силами не можемо. Потрібна допомога Божественної благодаті. Тому й просімо Бога: не введи нас у спокусу, дай нам Божественну благодать, щоб ми спокушувані, перемагали ці спокуси. Гріх перемагали, а добро творили” – закликав вірян Патріарх.

Наприкінці богослужіння Патріарх Філарет очолив молебень до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворною іконою «Несподівана Радість», під час якого виголосив молитву за Україну, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя чужинців і дарував українському народу мир, єдність і Своє благословення.

Також сьогодні у Володимирському соборі, за вечірнім богослужінням, Патріарх Філарет у співслужінні духовенства читав акафіст Покрову Божої Матері.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-служба Київської Патріархії

Євангельське читання спонукає нас мати тверду віру, – Патріарх Філарет

Євангельське читання спонукає нас мати тверду віру, – Патріарх Філарет

Патріарше богослужіння у 4-ту неділю після П’ятидесятниці

14 липня 2019 року, у неділю 4-ту після П’ятидесятниці та в день  пам’яті святих безсрібників Косми та Даміана, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі.

Напередодні неділі, 13 липня у суботу ввечері, Святійший Патріарх Філарет відслужив Всенічне бдіння.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, вікарій Київської єпархії, настоятель кафедрального собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

За Божественною літургією, після прочитання Євангелія, Святійший Владика звернувся до вірян зі словом проповіді:

В імя Отця, Сина і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

«Тільки що ми послухали Євангеліє про незвичайну віру римського сотника. В чому виявилася ця сильна віра язичника? Він був сотником римським, а значить був язичником, поклонявся ложним богам, але почув про Ісуса Христа, що Він звершує чудеса, воскрешає мертвих, і повірив, що Він є Бог. Якщо Він воскрешає мертвих, виганяє бісів, зціляє хворих, чого не може робити звичайна людина, значить Ісус Христос – Бог.

У сотника був слуга, і він захворів. Інший господар не турбується про своїх ні рабів, ні слуг, а цей сотник мав любов, тому і турбувався про свого хворого слугу. Тоді сотник з любов’ю до свого слуги прийшов до Христа і став просити Його, щоб Він зцілив його помічника. Ісус Христос на це сказав: «Я прийду у твій дім і зцілю його». А сотник каже: «Ні, не треба приходити, скажи слово і слуга мій буде здоровий». Зверніть увагу «скажи слово і слуга буде здоровий». Це означає, що сотник вірив, що Богу все підвладне, достатньо сказати Богові слово і все буде так, як Він скаже. І пояснючи чому не треба приходити до його дому, сотник говорить: «Я маю підвладних, скажу одному іди туди, і йде, другому скажу прийди до мене, і приходить», так і Ти, Ти Бог, скажеш слово і слуга буде здоровий. Тоді Христос сказав: «О, велика віра твоя». Для кого Він це сказав? Для тих, хто оточували Його, щоб вони бачили, яка віра у цього сотника.

Сьогоднішнє Євангельське читання спонукає і нас мати таку тверду віру. І виникає питання, є серед нас люди, які вірять так, як сотник, чи немає? Є, ось коли ви захворієте і приходите в храм Божий, цілуєте ікону, кланяєтеся, плачете, просите, щоб Бог сказав слово і, чи то ваші діти, чи ви самі, чи друзі отримуєте те, що ви просите. Ось подивіться на ікону Божої Матері, чому там, так багато цих прикрас? Це означає, що всі ці прикраси є подяка, від того хто молився, отримав те, що просив. Просив же з такою вірою, як той сотник, бо він ні Божу Матір, ні Христа не бачив, а просить, як сотник, скажи слово і я буду здоровим, скажи слово і діти мої будуть здорові, скажи слово і невиліковна хвороба зникне. Значить є серед нас такі сотники, які мають таку саму віру. І ця віра спасительна, вона рано чи пізно приведе людину до покаяння, очищення гріхів і до життя вічного.

Тому нехай Господь наш Ісус Христос Своєю Божественною благодаттю пробуджує у нас таку віру, яку мав римський сотник і тоді ми досягнемо головного – вічного блаженного життя».

Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом «Несподівана Радість», під час якого була піднесена молитву за Україну, щоб Всемилостивий Господь визволив Батьківщину від нашестя чужинців.

Цього ж дня, за вечірнім богослужінням, Патріарх Філарет у співслужінні соборного духовенства читав акафіст Покрову Божої Матері.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-центр Київської Патріархії

Саме Святий Дух перемінює людину і вона стає зовсім іншою, – Патріарх Філарет

Саме Святий Дух перемінює людину і вона стає зовсім іншою, – Патріарх Філарет

12 липня 2019 року, у день пам’яті святих і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив святкову Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого.

Напередодні свята П’ятидесятниці, 11 липня 2019 року Патріарх Філарет відслужив святкове Всенічне бдіння у Свято-Володимирському кафедральному соборі.

За вечірнім богослужінням Святійший Владика звершив літію, під час якої було освячено хліб, пшеницю, вино та єлей.

Після полієлею Патріарх Філарет помазав учасників богослужіння благословенним на літії єлеєм.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, вікарій Київської єпархії, настоятель кафедрального собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

Після прочитання Євангелія Святійший Патріарх Філарет виголосив проповідь:

«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри, сьогодні Православна Церква святкує пам’ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла.

Ці два апостоли називаються первоверховними тому, що вони перші серед інших апостолів. Зрозуміло що апостол Петро показував свою першість ще за часи земного життя Господа нашого Ісуса Христа. Коли Ісус Христос запитав за кого Його вважають люди, апостоли сказали, що одні за Іоана Предтечу, інші за одного з пророків, після цього Господь запитав за кого вважають Його апостоли, і тоді саме апостол Петро від імені всіх учеників, бо був першиим, сказав: Ти Син Бога Живого. Першість апостола Петра виявилася і в тому, що Ісус Христос взяв його на гору Фавор, де Господь Преобразився, і коли молився в Гефсиманському саду перед стражданнями теж взяв апостола Петра, Якова та Іоана. Можна побачити, що апостол Петро завжди виступав першим.

І ось цей перший, який клявся перед Господом Ісусом Христом, що якщо і всі зрадять Його, то він ніколи не зрадить Його, навіть і якщо треба буде померти, то він від Христа не відмовиться. Петро сказав ці слова, але через декілька годин перед служанкою тричі зрікся свого Учителя, кажучи не знаю цього чоловіка. Ти ж сповідував Христа, що Він Син Бога Живого, а потім перед служанкою кажеш, що не знаєш цього чоловіка, про що це свідчить? Це свідчить про неміч людської природи. Велика людина, а коли стали її випробувати, то ця людина показала свою неміч. Але ця ж людина, коли зійшов Дух Святий на святих апостолів, вже не боялася не тільки служанок, а не боялася трьохтисячного натовпу, і перед юдеями сповідувала воскресіння Господа Ісуса Христа. Книжники, фарисеї, первосвященики не погрожували йому, бо він не боявся їх, а тільки просили не проповідувати про воскресіння Христове. Апостол Петро, коли каліка просив у нього грошей, сказав: “грошей не маю, а те що маю даю – встань і йди”.  Вся ця зміна в апостолі Петрі, як і в інших апостолах, відбулася завдяки зішестю Святого Духа. . Петро боявся і перед служанкою зрікся, а тут перед величезним натовпом проповідує про розп’ятого Христа, і це вказує на благодатну дію Святого Духа.

Візьмемо апостола Павла. Чому він називається первоверховним? Він же був гонителем християн, і стеріг одяг, коли юдеї побивали архідиякона Стефана камінням, і в Дамаск пішов, щоб гнати і вбивати християн. Коли Господь явився йому дорогою в Дамаск і запитав: “Савле, чому ти гониш Мене?”, апостол Павло запитав: “Хто Ти, Гос­по­ди?” Господь же каже: “Я — Iсус, Якого ти гониш”. І саме цей випадок перемінив все нутро Савла і він осліп. Осліп фізично, бо духовно був сліпим, адже гнав Бога, який прийшов спасти людей. А прозрів Павло тоді, коли прийняв хрещення від апостола Ананії в Дамаску.

З того часу святий апостол Павло, вирушаючи у далекі подорожі та розсилаючи послання, проповідував віру Христову  серед іудеїв і язичників, серед рабів і вільних. В Палестині і Малій Азії, Греції та Італії на Середземноморських островах звучала палка проповідь святого апостола.

Апостол Павло сказав: “Благодаттю Божою я став таким, яким я є, i благодать Його в менi не була марною, та й потру­дився я бiльше за них усiх”. Так ось за те, що апостол Павло потрудився більше за всіх апостолів, він і називається первоверховним. Дійсно апостол Павло заснував багато церков по всій Римській імперії, і страждав багато, і гнали його, і у в’язницю кидали, і били його. І коли ось задумаєшся як так сталося, що апостоли, які звершували чудеса, які не грішили, і терпіли такі страждання? Це відбувалося тому, що жили вони і діяли у гріховному світі, і цей гріховний світ, який лежить у злі, виявляв свою жорстокість і гнав святих апостолів і спричиняв страждання всім християнам.

Якщо уважно подивитися на життя святих, то немає жодного святого, який на землі б не страждав. Всі страждали, хоч і були святими, як і Господь наш Ісус Христос – безгрішний, а страждав від людей. Так і ми, дорогі браття і сестри, часто страждаємо від злих людей, вони приносять нам багато шкоди, і багато болістей і скорбот. І в таких випадках ми повинні поступати так само як вчиняв Господь наш Ісус Христос, Який страждав і терпів, на Нього говорили неправду, кажучи що Він силою бісівською звершує чудеса, або що в Ньому біс сидить. На Сина Божого говорити, що в Ньому біс сидить – це ж яка неправда! І розпинали Його ті ж, яким Він робив добро, але Господь терпів, значить і нам треба виявляти терпіння. Так само і апостоли терпіли, і апостол Павло теж терпів, коли знаходився в Римі на суді перед імператором римським, то всі його залишили, тому в своєму посланні апостол Павло пише, що всі його покинули, один Лука з ним. І нічого дивного в таких подіях немає, адже за страждання Господь дає винагороду на небесах, а там вічне і блаженне життя. Якби ми частіше згадували, що нас чекає в майбутньому, то ми б жили інакше, бо утримувалися і від гріхів і були б мужніми у стражданнях.

Тому помолимось до первоверховних апостолів Петра і Павла, щоб вони своїми молитвами перед Господом Ісусом Христом, Якому вони служили до смерті, випросили, щоб Господь послав нам Божественну благодать, силу, яка б давала нам можливість в цьому гріховному світі йти дорогою правди, і привів нас до вічного блаженного життя. Богу нашому слава навіки віків. Амінь» – виголосив Патріарх Філарет.

Святкове богослужіння завершилося урочистим молебень до святих первоверховних апостолів Петра і Павла.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-центр Київської Патріархії

Патріарше богослужіння на свято Різдва святого Іоана Предтечі

Патріарше богослужіння на свято Різдва святого Іоана Предтечі

7 липня 2019 року, коли Православна Церква урочисто святкує Різдво Іоана Хрестителя та в неділю 3-тю після П’ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі.

Напередодні, 6 липня у суботу ввечері, Святійший Патріарх Філарет в соборі очолив Всенічне бдіння. Під час полієлею Святійший владика помазував вірян освяченим єлеєм.

За Божественною літургією Його Святості співслужили єпископ Харківський і Богодухівський Ілля, єпископ Васильківський Андрій, настоятель Володимирського кафедрального собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

Під час літургії, після прочитання Євангелія, Святійший Патріарх Філарет виголосив проповідь:

«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри, сьогодні Православна Церква святкує Різдво Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана.

Ісус Христос назвав Іоана найбільшим серед народжених жінками. І коли апостоли Іоан і Яків одного разу запитали, щоб сісти одному – праворуч, а другому – ліворуч, то Господь сказав , що це не від Нього залежить, а від Того, Хто приготував. Так кого Бог приготував сидіти одному – праворуч, а другому – ліворуч? Це Божа Матір та Іоан Предтеча. І ви бачите на іконі: Господь Вседержитель сидить на престолі, праворуч – Божа Матір, а ліворуч – Іоан Хреститель. Чому? Тому, що він – «найбільший серед народжених жінками».

А чому він найбільший? І до нього були пророки, і він пророк, а він більший не тільки тому, що пророк, але він ще і Предтеча Господній. Ось ніхто із нас не задумується, яким чином людство дізналося, що народжений від Діви Марії є Христос, Син Божий. Це все було таємно, і про народження Сина Божого знала тільки Пресвята Діва Марія і Йосиф Обручник, а народ не знав. А яким чином народ пізнав, що Ісус Христос є Спаситель, Син Божий? Іоан Предтеча сказав: «Ось Агнець Божий, Який прийшов взяти гріхи світу». Тобто народу об’явив, що Ісус є Спаситель, Іоан, коли сказав: «Ось Агнець Божий», бо Бог відкрив йому, що на Кому побачить Духа, який сходить у вигляді Голуба, – Той і є Спаситель. Мало того, що він бачив, ще й голос був з неба: «Це є Син Мій улюблений». Тому Іоан не помилявся, коли свідчив, що це Агнець Божий, Який приходить, щоб взяти гріхи світу.

І ще чому Іоан найбільший серед народжених жінками? А тому, що це дитя пустелі. Він виріс в пустелі. Згадайте, коли Ірод хотів знищити всіх немовлят, то він хотів знищити і Іоана. Бо Іоан народився теж раніше на півроку до народження Ісуса Христа і жив він у околицях Єрусалима. І тому Ірод і його хотів знищити, але первосвященик Захарія, батько його, сказав Єлизаветі: «Бери немовля і тікай у пустелю». Тому Іоан спасся, бо з матір’ю своєю Єлизаветою втік у пустелю, а Ірод убив первосвященика Захарію за те, що він своє дитя не дав на знищення. Опинилась Єлизавета з немовлям Іоаном у пустелі, але через деякий час там і померла. А дитина залишилась в пустелі одна, нікого нема: ні батька, ні матері, ні родичів, нікого. І дитина одна в пустелі живе. І годується травою, акридами, диким медом. Тому і названий «голосом волаючого із пустелі».

Іоан Предтеча – це такий подвижник, рівного якому нема серед подвижників. Бо він, як дитина, виріс в пустелі, і як говорить Євангеліє, ніколи не пив ні вина, ні інших напоїв. Тому він і є найбільшим серед народжених жінками. І ми святкуємо сьогодні його пам’ять та молимось до нього тому, що він один із найближчих до Господа Ісуса Христа. І чого він попросить, то те Син Божий, Господь наш Ісус Христос, і зробить, тому що сила його молитви найбільша після Божої Матері.

Тому будемо шанувати такого великого мужа Іоана, Пророка, Предтечу і Хрестителя Господнього. Нехай він допомагає, щоб і нас Господь Ісус Христос Своїми шляхами привів до Царства Небесного і простив нам усякі провини вільні і невільні. Йому слава навіки віків. Амінь» – виголосив Святійший Патріарх Філарет.

Під час Божественної літургії Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив хіротонію, під час якої рукоположив диякона Миколая Гребіниченко у сан пресвітера.

Після запричасного стиха із проповіддю до парафіян звернувся клірик собору протоієрей Іоан Київський.

Наприкінці богослужіння Патріарх Філарет очолив молебень, під час якої були піднесенні додаткові прохання про визволення нашої Батьківщини від нашестя чужинців та молитва до святого Іоана Предтечі.

Цього ж дня, за вечірнім богослужінням, Cвятійший Патріарх Філарет читав у Свято-Володимирському соборі акафіст Покрову Божої Матері.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-центр Київської Патріархії