Повідомлення прес-служби Київської Патріархії

Повідомлення прес-служби Київської Патріархії

Керівництво ПЦУ на чолі з Митрополитом Епіфанієм, веде чітко сплановану війну проти Патріарха Філарета та Київської патріархії, із залученням чиновників Міністерства культури України, лояльних колишньому президенту.

Фальсифікуються документи, порушуються Закони.

  1. Київська патріархія УПЦ КП є окремою юридичною особою, має свої Статут та органи управління.

Київська Митрополія УПЦ (ПЦУ) також є окремою юридичною особою, має свої Статут та органи управління.

Рішення щодо ліквідації юридичної особи може бути ухвалене уповноваженим на те органом управління цієї особи або судом у випадках, визначених Законом.

  1. 27 липня 2019 року ПЦУ на засіданні Синоду (органу управління тільки цієї Церкви) ухвалила рішення “припинити діяльність” Київської патріархії УПЦ КП, створити ліквідаційну комісію на чолі з Яременком О. В. (митрополитом Черкаським і Чигиринським ПЦУ Іоаном) на що не мала законних підстав.
  2. Згідно цього рішення, реєстратор Міністерства культури України незаконно вніс відповідний запис у державний реєстр.
  3. Київська патріархія УПЦ КП подала 2 судові позови:

– щодо незаконності Наказу Мінкульту України №54 від 30.01.2019 щодо скасування реєєстрації Статуту Київської патріархії УПЦ КП;

– щодо незаконності реєстраційних дій Мінкульту України про припинення Київської патріарїії УПЦ КП та призначення фактично нового керівника – голови ліквідаційної комісії – Яременка О. В. (митрополит Черкаський і Чигиринський ПЦУ Іоан).

  1. Яременко О. В. (митрополит Черкаський і Чигиринський ПЦУ Іоан), вчинив дії, які містять ознаки злочину, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України про що подано відповідну заяву в органи Національної поліції України.
  2. 27 серпня 2019 року, о 10:30, відбудеться перше засідання Окружного адміністративного суду міста Києва щодо поданої позовної заяви.

Ми вимушені захищатись, в тому числі в судовому порядку.

Крім того, розгорнута  інформаційна кампанія для нанесення шкоди репутації Патріарха Філарета, як духовного авторитета українців, багатолітнього борця за незалежність Української Церкви.

Разом з тим, авторитет ПЦУ також зазнає втрат. Дії проти Святійшого Патріарха Філарета – особи, яка є фундатором незалежної Української Православної Церкви, не знаходять підтримки серед вірян і духовенства.

Українці шанують свого Патріарха. Тому що він своїми справами довів відданість Церкві Христовій і Україні.

Бог з нами! Правда переможе!

Прес-служба Київської Патріархії

Патріарше богослужіння у свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

Патріарше богослужіння у свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

14 серпня 2019 року, у день свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього та пам’яті старозавітних мучеників Маккавеїв (166 р. до Р. Х.) Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій та духовенство собору.

13 серпня, напередодні свята, Патріарх Філарет у соборі очолив урочисте Всенічне бдіння.

За Божественною літургією після прочитання Євангелія Предстоятель Київського Патріархату виголосив проповідь, розкривши значення свята.

Святкове богослужіння завершилось поклонінням Хресту, після чого Святійший Патріарх Філарет освятив квіти і мед, принесені парафіянами Володимирського собору. Read more

Всенічне бдіння з чином винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

Всенічне бдіння з чином винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

14 серпня 2019 року Православна Церква традиційно відзначає свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього та пам’ять старозавітних мучеників                                    Маккавеїв (166 р. до Р. Х.).

13 серпня, напередодні свята, Святійший Патріарх Філарет у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі очолив урочисте Всенічне бдіння з чином винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього.

За вечірнім богослужінням була звершена літія, під час якої відбулося благословення хлібів, пшениці, вина та єлею. Read more

Патріарше богослужіння у неділю 8-му після П’ятидесятниці

Патріарше богослужіння у неділю 8-му після П’ятидесятниці

11 серпня 2019 року, у неділю 8-му після П’ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі міста Києва.

Напередодні, 10 серпня у суботу ввечері, Святійший Владика в соборі очолив Всенічне бдіння. Під час полієлею Патріарх Філарет помазував вірян освяченим єлеєм.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель Володимирського собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

За Божественною літургією Святійший владика звернувся до присутніх у храмі з повчальною проповіддю на тему євангельського читання. Read more

Патріарх Філарет освятив наріжний камінь під будівництво храму в селищі Клавдієве-Тарасове

Патріарх Філарет освятив наріжний камінь під будівництво  храму в селищі Клавдієве-Тарасове

10 серпня 2019 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив закладення наріжного каменю під будівництво  храму на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії в селищі Клавдієве-Тарасове Бородянського району Київської області.

Його Святості співслужили настоятель парафії протоієрей Сергій Струк та духовенство Києва та Київської області. Read more

Патріарх Філарет взяв участь у засідання Поважної Ради відзнаки «Орден Святого Пантелеймона»

Патріарх Філарет взяв участь у засідання Поважної Ради відзнаки «Орден Святого Пантелеймона»

9 серпня 2019 року у Музичній залі Національної філармонії відбулося засідання Поважної ради відзнаки за професіоналізм та милосердя “Орден святого Пантелеймона”. Розпочав засідання Голова Поважної ради Василь Князевич, після чого було заслухано лічильну комісію щодо результатів голосування Поважної ради у 2019 році та затверджено результати.

Під час засідання Поважної ради Святійший Патріарх Філарет нагородив Зелінського Олександра Олексійовича посмертно Відзнакою за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» в номінації «Взірець служіння суспільству» рішенням Поважної ради від 9. 08. 2019 року. Read more

Віряни Київського Патріархату просять Президента України захистити їхні конституційні права

Віряни Київського Патріархату просять Президента України захистити їхні конституційні права

5 серпня 2019 року, наступного дня після заклику Патріарха Філарета захистити Київську Патріархію, ініціативна група парафіян Свято-Володимирського кафедрального собору підготувала і почала надсилати звернення до гаранта Конституції Президента України Володимира Зеленського з проханням захистити їхні конституційні права на свободу совісті і віросповідання.

Із зверненням парафіян Ви можете ознайомитись на нашій сторінці. Лист-звернення до Президента є у прикріпленому файлі.

“Дорогі брати і сестри!

Наша рідна Українська Православна Церква Київського Патріархату під загрозою – нашу Церкву та Патріарха Філарета намагаються цинічно знищити.

Митрополит Епіфаній і його Синод утворили комісію з ліквідації Київської Патріархії. Допомагають їм у цьому чорному ділі чиновники, служителі колишнього Президента Порошенка.

Патріарху Філарету загрожує реальна небезпека!

Небайдужі громадяни, православні українці, патріоти з усієї України та з цілого світу, обурені таким несправедливим і кричущим ставленням до Патріарха Філарета, незламного борця за автокефалію, вони вимагають не порушувати конституційні права та свободи вірян Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Люди доброї волі звертаються з особистою заявою з цього приводу до гаранта Конституції Президента України Володимира Зеленського.

Ви можете також долучитися до всенародної акції з порятунку Київського Патріархату та Патріарха Філарета. Для цього треба роздрукувати заяву, заповнити її та направити листом за адресою: Київ, вул. Банкова, 11, 02000.

Ми маємо спільно врятувати Київський Патріархат і Патріарха Філарета.

Врятуємо їх, врятуємо Україну!”

Парафіяни Володимирського собору

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ

ВОЛОДИМИРУ ЗЕЛЕНСЬКОМУ

Вул. Банкова, 11, Київ, 02000

Від гр.___________________________________

/Прізвище, ім’я, по-батькові/

Адреса, тел., ел. пошта:_________________________________

___________________________________

___________________________________

Шановний Володимире Олександровичу!

Я вірянин(-ка) Української Православної Церкви Київського Патріархату звертаюся до Вас, як гаранта Конституції України, з проханням захистити мої законні права та свободи, зокрема, право на свободу совісті, визначене ст. 35 Конституції, ст. 18 Загальної декларації прав людини, ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 9 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, положеннями Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Сьогодні Українську Православну Церкву Київського Патріархату у незаконний спосіб зняли з державної реєстрації. Зокрема, чиновники Міністерства культури України та представники Православної Церкви України (ПЦУ) намагаються знищити Київську патріархію УПЦ КП, привласнити її фінанси та захопити Володимирський патріарший собор Києва та інші храми і споруди. Створена незаконна комісія з ліквідації УПЦ КП, куди входять представники іншої конфесії – ПЦУ. Постала загроза знищення духовного авторитета українського народу, предстоятеля УПЦ КП – Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

Православна Церква України є новоствореною релігійною організацію до якої ми, віруючі Української Православної Церкви Київського Патріархату, не маємо відношення, а отже, й вони не мають права втручатися у життя нашої конфесії, яка є окремою юридичною особою. Рішення про продовження існування УПЦ КП прийняв головний керівний орган Церкви – Помісний собор 20 червня 2019 р.

Просимо сприяти поверненню державної реєстрації УПЦ КП, Київської патріархії та забезпечити наше конституційне право на свободу совісті. Ми хочемо належати до тієї Церкви, парафіянами якої є з 1992 року – Української Православної Церкви Київського Патріархату. Прошу доручити відповідним державним органам розглянути мою скаргу, вжити всіх можливих заходів щодо недопущення порушення моїх конституційних прав. Прошу у порядку Закону України «Про звернення громадян» надати відповідь про результати розгляду справи на мою поштову адресу.

Сподіваюсь, що за Вашим втручанням припиниться беззаконня, рейдерство та буде забезпечене дотримання прав і свобод віруючих Української Православної Церкви Київського Патріархату.

З повагою

                                                       __________________________________/ підпис/

«____» серпня 2019 р.

 

Патріарх Філарет звернувся до вірян з проханням захистити Київський Патріархат

Патріарх Філарет звернувся до вірян з проханням захистити Київський Патріархат

4 серпня 2019 року після Божественної літургії у Свято-Володимирському кафедральному соборі Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України  Філарет звернувся до парафіян з проханням – молитвою і всіма законними діями захистити Українську Православну Церкву Київського Патріархату і Патріарха від знищення, яке намагається вчинити керівництво Православної Церкви України та чиновники Міністерства культури України.

“Дорогі браття і сестри, нашій Церкві загрожує біда, її хочуть знищити Митрополит Епіфаній і його синод утворили комісію по ліквідації Київської Патріархії і знищення Патріарха Філарета. Допомагають йому чиновники, служителі колишнього президента Петра Порошенка. І тому у зговорі митрополита Епіфанія і з тими чиновниками Київську Патріархію, без нашого відома, зняли з реєстрації. І тепер комісія, створена митрополитом Епіфанієм, має намір знищити все. Це значить, що я уже не буду служити в Володимирському соборі, а буде служити він. А у мене відбирають все майно і всі фінанси Київської Патріархії і мене викидають на вулицю.

Тому я звертаюсь до вас.

Я служив вам 53 роки в цьому соборі, не пропускав жодної літургії, жодного богослужіння. І тепер мене викидають на вулицю. І тому я прошу вас захистити насамперед Київську Патріархію, нашу дійсну Українську Православну Церкву Київського Патріархату. Захистити мене як Патріарха насамперед молитвами, тому що молитва має найбільшу силу і ми віримо, що керує всім Бог. То Господь може створити такі умови, що вони всі будуть посоромлені.

Молитви мають велику силу, але треба і діяти, тому я звертаюсь до вас – приймайте будь-які законні міри для того, щоб зберегти Київську Патріархію і зберегти Патріарха. Бо знищивши Київську Патріархію, знищать потім і Україну. А нам найбільше дорога наша держава, наша культура, наша мова, наш народ, і цьому народу служить – Церква. І цю Церкву зараз знищують.

Що дав нам Томос? Нічого. Крім руйнації самого Київського Патріархату. Визнали цю так звану ПЦУ? Не визнала жодна церква. То що дав нам цей Томос, за який ми так довго боролись? А він нам нічого не дає. А навпаки, поставив нас, нашу Церкву в залежність він Константинополя. Раніше ми були незалежними, свобідними, невизнаними, такими ж невизнаними як і зараз. Але тоді ми були незалежними. А зараз ми невизнані і залежні він греків.

Тому треба що робити, як я уже сказав – молитись. Але крім молитов, треба звертатись до Президента, до уряду, до депутатів, щоб вони захистили наші конституційні права. Ми маємо свободу совісті, свободу релігії, а нам не дають молитися, виганяють нас. Так де ж свобода в Україні? Де ж Конституція? Де закони? Закони топчуться. Тому треба захищати закони і захищати нашу незалежну Українську Православну Церкву Київського Патріархату, зокрема Київську Патріархію.

Тому знаходьте будь-які законні засоби та виступайте проти. Звертайтесь до влади, протестуйте. Але протестувати треба і проти митрополита Епіфанія. Тому що він це робить, під його керівництвом приймаються ці незаконні рішення про ліквідацію Київської Патріархії і Київського Патріархату. Я надіюсь, маю надію на вашу допомогу, що з вашою допомогою ми переможемо і з допомогою Божою.” – наголосив Патріарх Філарет.

Прес-служба Київської Патріархії

Патріарше богослужіння у неділю 7-му після П’ятидесятниці

Патріарше богослужіння у неділю 7-му після П’ятидесятниці

4 серпня 2019 року, у неділю 7-му після П’ятидесятниці та день пам’яті святої рівноапостольної Марії Магдалини, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральому патріаршому соборі міста Києва.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель Володимирського собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

За Божественною літургією Святійший владика звернувся до присутніх у храмі з повчальною проповіддю на тему євангельського читання.

“В ім’я Отця, і Сина, і святого Духа.

Дорогі браття і сестри, сьогодні свята Церква пропонувала вислухати Євангеліє про зцілення двох сліпих.

Сліпі, почувши, що йде Ісус Христос, стали кричати: «Ісусе, Наставнику, помилуй нас». Чому вони кричали «Помилуй нас?» А тому, що усвідомлювали, що сліпота їх стала наслідком гріха і тому вони просили насамперед, щоб Господь помилував їх, очистив їх від гріха. І потім, коли Христос увійшов у дім, вони знову стали просити про те, щоб Він зцілив їх. І Він запитав їх: «А чи віруєте ви у те, що Я можу це зробити?», тобто чи вірять вони в те, що Він є Богом, адже тільки Бог може прощати гріхи і зціляти словом хвороби. І вони сказали: «Віруємо», і тоді Христос зцілив їх, і вони стали бачити.

Потім, коли вийшов, то зустрів ще одну нещасну людину, в яку вселився біс німоти, і Христос вигнав біса з цієї людини, і ця людина стала говорити. А книжники і фарисеї стали звинувачувати Ісуса Христа. У чому звинувачувати? У тому, що Він робить це і зцілив сліпих і вигнав біса німого силою бісівською.

Бачите, яку неправду людина може говорити на Бога? Бог звершує надприродні дії, а грішники кажуть, що це не божественна сила, а бісівська сила, на Бога! То скажіть, зрячі вони чи сліпі? Якщо на Бога кажуть, що Він бісівською силою виганяє бісів і зціляє сліпих.

Так і ми , дорогі браття і сестри, знаємо, що сліпота – це дуже тяжка хвороба, тому що людина не бачить світу, а вся інформація, все пізнання людиною навколишнього світу найбільше відбувається через очі: людина бачить і пізнає. Але ще більшою хворобою є духовна сліпота. Ось, як у цих книжників і фарисеїв. Чи не сліпі вони, коли бачать божественні надприродні дії, а кажуть, що це силою бісівською? Сліпі. А ми зрячі чи завжди буваємо зрячими духовно?

Ми дуже часто буваємо духовними сліпцями і насамперед це виявляється в тому, що ми не бачимо самі себе, якими ми є. Ми не бачимо своїх гріхів, ми себе виправдовуємо у гріховних вчинках. Тоді, як якби ми були духовно зрячими, то бачили б свої гріхи, а це означає, що совість наша нечиста, бо чиста совість завжди протестує проти кожного злого вчинка і навіть кожної гріховної думки совість протестує. А якщо вона не протестує проти наших злих вчинків, то чи є вона в нас в душі ця совість? Мабуть, нема совісті, якщо вона мовчить. Це є справжній духовний сліпець. Такі люди не бачать що відбувається навколо, в світі, і не дають правильної оцінки подіям, які відбувається і в житті кожної людини, і в суспільстві, і в державі, і в світі, бо є духовними сліпцями.

І тому, як ті два сліпці просили Христа помилувати їх, так і ми насамперед повинні просити, щоб Господь простив нам гріхи, очистив нашу совість, щоб вона викривала нас у гріховних вчинках і схвалювала нас, коли ми робимо добрі діла. Може Господь це зробити? Може. Але як тих сліпців Господь запитав чи вірять вони в те, що Він може це зробити, то це ж запитання Він ставить і нам.

Чи вірите ви в те, що Бог може зцілити нашу душевну сліпоту? Вірите? І тут виникає питання: вірю чи не вірю? Якщо віри нема, що Бог може це зробити, то і ніякого зцілення не буде, бо Христос зцілив сліпих тоді, коли вони сказали, що вірують. А ми можемо сказати: «Віримо, що Ти, Господи, можеш це зробити». Ось, якщо ми впевнені, що Господь може це зробити, то тоді Господь зцілить нашу душевну сліпоту. Йому слава навіки віків!” – виголосив Патріарх Філарет.

Відео за посиланням

Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом “Несподівана радість”, під час якого Патріарх Філарет виголосив молитву за Україну, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя чужинців, захистив наших воїнів від усіх небезпек, благословив український народ єдністю і миром.

Фотореортаж за посиланням

Прес-служба Київської Патріархії

Терміново! У смт. Клавдієве-Тарасове на Київщині представники ПЦУ намагаються рейдерськи захопити парафію Київського Патріархату

Терміново! У смт. Клавдієве-Тарасове на Київщині представники ПЦУ намагаються рейдерськи захопити парафію Київського Патріархату

Представники Православної Церкви України продовжують звершувати рейдерські захоплення парафій Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Станом на 20.00 1 серпня 2019 року відбувається захоплення парафій святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії в селищі Клавдієве-Тарасове Бородянського району Київської області.

У селищі парафія разом зі своїм настоятем священником Сергієм Струком є вірними Української Православної Церкви Київського Патріархату. На даний момент до храму прибули духовенство Бородяньского благочиння ПЦУ на чолі з благочинним протоієреєм Іваном Дзюбою, а також з людьми, які не є членами громади і постійними парафіянами  храму. Представники ПЦУ незаконно створюють нову громаду, звершують психологічний тиск та ображають настоятеля та парафіян Київського Патріархату і намагаються захопити храм.

Станом на 21.00 представники ПЦУ залишили територію храму. Зараз у храмі буде звершуватися подячний молебень, який очолить настоятель Володимирського кафедрального патріаршого собору прот. Борис Табачек разом з настоятелем протоієреєм Сергієм Струком  та духовенством Київського Патріархату.

Українська Православна Церква Київського Патріархату звертається до правоохоронних органів, українських та міжнародних правозахисних організацій з проханням захистити конституційні права віруючих Київського Патріархату та зупинити незаконні рейдерські дії представників Православної Церкви України.

Ми просимо засоби масової інформації звернути свою увагу та висвітлити беззаконня, яке чинить ПЦУ по відношення до УПЦ КП.

Також поросимо святих молитов за настоятеля прот. Сергія і парафіян храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії селища Клавдієве-Тарасове, щоб Господь їх укріпив та захистив від гріховного насильства представників Православної Церкви України.

Прес-служба Київської Патріархії 

Святкування Хрещення Київської Русі нагадує нам, що ми повинні бути справжніми християнами, – Патріарх Філарет

Святкування Хрещення Київської Русі нагадує нам, що ми повинні бути справжніми християнами, – Патріарх Філарет

28 липня Православна Церква вшановує пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира та день Хрещення Руси-України. 988 року, 1031 рік тому назад, князь Володимир просвітив світлом Христової віри наш народ та привів його до пізнання Божої Істини. Подія хрещення Київської Руси визначила весь подальший духовний і культурний вектор розвитку нашої Батьківщини та боголюбивого українського народу.
Цей день також є храмовим святом Володимирського патріаршого кафедрального собору – головного храму Української Православної Церкви Київського Патріархату, центральний престіл якого освячений на честь Хрестителя Руси.
 
Урочисті святкування розпочалися напередодні, 27 липня увечері, Всенічним бдінням у Володимирському кафедральному соборі.
 
У самий день свята, 28 липня 2019 року, у соборі було звершено дві Божественні літургії. Другу Божественну літургію, о 10 годині, очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
 
Його Святості співслужили митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф; єпископ Валуйський Петро, вікарій Білгородської єпархії; єпископ Харківський і Богодухівський Ілля;  єпископ Васильківський Андрій; настоятель Володимирського собору протоієрей Борис Табачек; та духовенство.
 
На запричасному, зі словом проповіді про подвиг віри князя Володимира та значення християнства для українського народу до вірян, звернувся настоятель собору протоієрей Борис Табачек.
 
Після завершення Божественної літургії, під дзвони Володимирського собору, відбувся хресний хід навколо храму з читанням Євангелія, під час якого лунали молитви за Україну і Помісну Українську Православну Церкву.
Після закінчення хресного ходу Святійший Патріарх звернувся до численних парафіян з першосвятительським словом:

Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Поздоровляю вас з нашим храмовим святом на честь рівноапостольного великого князя Володимира, а також поздоровляю з 1031-ою річницею хрещення киян. Як ми знаємо з історії, християнство прийшло на нашу землю прийшло ще в першому столітті, коли тут на наших горах побував св. ап. Андрій Первозванний. І рівноапостольні Кирило  і Мефодій проповідували тут, і князь Аскольд приймав хрещення у Константинополі, і особливо велика княгиня Ольга, так що християнство на нашій землі було і до князя Володимира. І навіть єпископи від скіфів були на першому Вселенському соборі. Але чому ми шануємо пам’ять рівноапостольного князя Володимира? Чим його діяльність відрізняється від діяльності тих же Кирила і Мефодія, тієї ж Ольги, Аскольда?

Відрізняється тим, що князь Володимир зробив християнство державною релігією, тобто Русь-Україна стала християнською країною. Русь в Європу не приймали, і  Візантія не хотіла з нашими предками, мати щось спільне, бо наші предки – язичники, а вони – християни, і тому не хотіли мати ніяких зв’язків з язичниками. Тому Великий князь Володимир зробив нашу руську державу християнською, і через це ми його шануємо як просвітителя Руси.

Князь Володимир, прийнявши хрещення, змінив і життя своїх людей. Це було не формальним хрещенням і прийняттям християнства, це було зміна образу життя. Наприклад сам святий Володимир був блудником і жорстокою людиною, а коли прийняв християнство став дуже доброю людиною, піклувався про всіх людей та прощав багатьох розбійників. Хрещення Київської Руси нагадує нам те велике хрещення наших предків у цих дніпровських водах. Вони відмовилися від неправди, відмовилися від нечестивих богів та змінили своє нечестиве життя на благочестиве і святе, тому Русь стала святою.

Святкуючи хрещення Русі ми повинні пам’ятати, що християнство повинно бути не на словах, а потрібно жити згідно християнської віри. Зараз ми бачимо, що багато називає себе християнином, але справжнього християнського життя мало. В Україні є активне релігійне життя, активніше, якщо порівнювати з Європою. В той же час існує багато гріхів і неправди. І через цю неправду, яка є і в Церкві і в Державі, ми і страждаємо. І як ми повинні ставитися до цього? Мовчати? Ні, християнин повинен боротися з усяким злом і гріхом, і насамперед з гріхом у самому собі.

Наше сьогоднішнє святкування Хрещення Київської Русі нагадує нам, що ми повинні бути справжніми християнами, жити по правді, любити свою землю, любити свою сім’ю, любити свій народ, і найголовніше любити Бога, і тоді ми зможемо успадкувати вічне і блаженне життя у Царстві Божому.

Богослужіння завершилося многоліттям Патріарху, архіпастирям, духовенству і вірянам, Богом любимій державі нашій Україні та всьому побожному українському народу.
Святійший Патріарх Філарет привітав присутніх з храмовим святом – днем пам’яті рівноапостольного князя Володимира і 1031-ю річницею Хрещення Руси-України та закликав на всіх Боже благословення.
Прес-служба Київської Патріархії

Відбулося засідання Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату

Відбулося засідання Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату

27 липня 2019 року у Синодальній залі Київської Патріархії, під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, відбулося засідання Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату.

На засіданні учасники Архієрейського Собору, заслухавши і обговоривши питання, що складали теми обговорення, ухвалили Постанови Архієрейського Собору.

АРХІЄРЕЙСЬКИЙ СОБОР

Української Православної Церкви Київського Патріархату 27 липня 2019 року

Постанови

1. Архієрейський Собор розглянув церковну ситуацію в Україні після отримання Томосу про автокефалію Української Православної Церкви 6 січня 2019 року. Отримання Томосу стало ейфорією в Церкві і суспільстві, але ця радість виявилася ілюзорною. Фактично, Томос був направлений на ліквідацію Української Православної Церкви Київського Патріархату. Москва задоволена намаганням знищення Київського Патріархату.

2. Керівництво Православної Церкви України, після отримання Томосу, всілякими методами намагається знищити Українську Православну Церкву Київського Патріархату. Заради цього керівництво ПЦУ прийняло постанову про перереєстрацію статутів єпархій Київського Патріархату на статути іншої юрисдикції – Православної Церкви України. Зараз йде перереєстрація парафіяльних статутів Київського Патріархату на парафіяльні статути ПЦУ. Часто це звершується незаконними, насильницьким методами і рейдерськими захопленями. Таким чином захоплено Свято-Феодосіївський ставропігіальний чоловічий монастир у м. Києві та Успенську Церкву в м. Києві (Пирогоща).

3. Архієрейський Собор засуджує дії керівництва ПЦУ щодо захоплення храмів і монастирів Київського Патріархату. Воно, тобто керівництво, несе відповідальність за це перед Богом, за розпалення відкритої ворожнечі в українському православ’ї – неприязні відношення між віруючими людьми. Собор також нагадує про юридичну відповідальність перед законом за грубе порушення прав людини та релігійної свободи.

4. Міністерство культури України незаконно зняло з реєстрації Київську Патріархію Української Православної Церкви Київського Патріархату та статут у новій редакції Української Православної Церкви Київського Патріархату. Київська Патріархія не припинила свого існування, бо Патріарх залишився керівником Київської Патріархії у м. Києві, згідно постанови Священного Синоду ПЦУ від 5 лютого 2019 року. Патріарх не подавав статуту Київської Патріархії на перереєстрацію, як інші єпархії УПЦ Київського Патріархату. Крім того, Помісний Собор УПЦ Київського Патріархату, 20 червня 2019 року не затвердив постанову архієрейського, чи так званого Помісного Собору від 15 грудня 2018 року, бо це був не Помісний Собор, а зібрання підписів архієреїв про умовну ліквідацію УПЦ Київського Патріархату на вимогу Вселенського Константинопольського Патріарха Варфоломія. Без умовної ліквідації Київського Патріархату не могло бути Об’днавчого Собору Помісних Церков 15 грудня 2018 року і надання Томосу про автокефалію. Навпаки, Помісний Собор УПЦ Київського Патріархату 20 червня 2019 року постановив, що Українська Православна Церква Київського Патріархату продовжує своє існування і діяльність на благо українського народу і української Держави.

5. Архієрейський Собор змушений зі скорботою визнати неприпустиме втручання Міністерства культури України у внутрішнє життя Церкви. Своїми діями Міністерство культури України знищує Православну Церкву, яка є єдиною незалежною від іноземних центрів. Кому, у такому випадку, служить Міністерство культури?

6. Архієрейський Собор звертається до Президента України Володимира Олександровича Зеленського і до Прем’єр-міністра України з наполегливим проханням припинити незаконне втручання Міністерства культури України у внутрішнє життя Церкви.

7. Архієрейський Собор також звертається до громадських, правозахисних організацій, української інтелігенції, до українського козацтва та всіх громадян України з проханням не допустити незаконної ліквідації Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка є справжньою захисницею духовних інтересів українського народу, про що свідчить підтримка Церквою української армії і волонтерського руху.

 

Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТ

Митрополит Білгородський і Обоянський ІОАСАФ

Єпископ Харківський і Богодухівський ІЛЛЯ

Єпископ Валуйський ПЕТРО

Єпископ Васильківський АНДРІЙ

 

Фото за посиланням

Прес-служба Київської Патріархії

Напередодні свята Хрещення Руси-України Патріарх Філарет очолив Всенічне бдіння

Напередодні свята Хрещення Руси-України Патріарх Філарет очолив Всенічне бдіння

Напередодні свята Хрещення Руси-України Патріарх Філарет очолив Всенічне бдіння у Володимирському кафедральному соборі.
 
27 липня 2019 року, напередодні дня пам’яті рівноапостольного великого князя Володимира та свята Хрещення Київської Руси-України, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Всенічне бдіння у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.
 
Його Святості співслужили митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, єпископ Валуйський Петро, єпископ Харківський і Богодухівський Ілля, єпископ Васильківський Андрій, настоятель Володимирського собору протоієрей Борис Табачек, духовенство храму.
 
За вечірнім богослужінням у храмі була звершена Літія, яку очолив митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф. Благословенні хліб, пшениця, вино та єлей, над якими владика звершив молитву, були роздані всім присутнім парафіянам на Ранній.
 
Після Полієлею, під час читання канону свята, Патріарх Філарет помазував вірян освяченим єлеєм.
 
Нагадаємо, що завтра, 28 липня, з нагоди храмового свята та дня Хрещення Київської Руси-України, у Володимирському соборі будуть звершуватись дві Божественні літургії: рання – о 7 годині та пізня – о 10 годині.
 
Божественну літургію о 10 годині звершить Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, у співслужінні єпископату і духовенства Української Православної Церкви Київського Патріархату.
 
Після завершення патріаршої літургії (близько 11.30) відбудеться Хресний хід навколо Володимирського собору.
 
Запрошуємо вірян до спільної молитви за Україну та Помісну Українську Православну Церкву.
Прес-служба Київської Патріархії

У Сімферополі розграбували майно кафедрального собору – архієпископ Климент

У Сімферополі розграбували майно кафедрального собору – архієпископ Климент

Архієпископ Климент пов’язує «розграбування собору» зі своєю поїздкою до США

Майно Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі після рішення суду про передачу в користування російського Мінмайна окупованого Криму було «розграбовано і поламано». Про це 24 липня Крим. Реалії розповів архієпископ Климент.

За матеріалами Главкому.

За словами архієпископа Климента, російське Міністерство майнових і земельних відносин Криму почало «внутрішній ремонт» приміщень собору.

«Ситуація дуже критична. Все відбувалося, коли я не був у Криму. Згідно з рішенням суду в 2017 році, було вилучено 110 квадратних метрів площі першого поверху. Вона була опечатана і перебувала під замком. Але разом з тим було описане і зберігалося церковне майно: крісла, ікони, меблі, килими, посуд, столи, столові прибори. Зараз це все розграбоване і поламане. Частину речей я побачив на вулиці на звалищі. Де поділися інші речі – я не знаю», – повідомив владика Климент.

«Вони почали погром саме тоді, коли я був на конференції з релігійної свободи. Це Росія показує всьому світу, що для неї (означає) світове співтовариство і релігійна свобода», – вважає священнослужитель.

У російському Міністерстві майнових і земельних відносин Криму не відповіли на телефонні дзвінки українських ЗМІ.

17 липня в Сімферополі Кафедральний собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги огородили парканом.

У Кафедральному соборі святих рівноапостольних Володимира і Ольги в Сімферополі проводить богослужіння громада Кримської єпархії. Російське Міністерство майнових і земельних відносин Криму в лютому 2019 року зажадало звільнити будівлю собору, пояснивши це закінченням терміну дії договору з Кримською єпархією УПЦ КП.
Підконтрольний Росії Арбітражний суд Криму 28 червня 2019 року зобов’язав передати в користування російського Мінмайна Криму приміщення собору. Архієпископ Кримської єпархії Климент повідомив, що оскаржуватиме це рішення.
У середині червня в будівлі храму почалися будівельні роботи, ініційовані Мінмайна Криму та без узгодження з Кримською єпархією.

Патріарх Філарет зустрівся з державним діячем Анатолієм Толстоуховим і письменником Юрієм Буряком

Патріарх Філарет зустрівся з державним діячем Анатолієм Толстоуховим і письменником Юрієм Буряком

24 липня 2019 року відбулася зустріч Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета з депутатом Верховної Ради України багатьох скликань, президентом Центру практичної філософії, академіком, доктором філософських наук, співавтором проекту «Україна славетна» Анатолієм Толстоуховим і письменником, видавцем, лауреатом Шевченківської премії Юрієм Буряком.

У ході зустрічі сторони обговорили низку актуальних питань, що становлять спільний інтерес, зокрема, йшлося про релігійні, політичні процеси в Україні і світі та перебіг подій, які відбуваються в Українському Православ’ї.

«Нам треба зберегти Українську Державу. Якщо буде збережена Держава, то обов’язково, в цій Державі повинна бути незалежна Церква. Тоді, ця Церква буде підтримувати Державу, а Держава буде підтримувати Церкву. Держава буде стояти на міцній духовній основі, так, як це було в історії зі всіма Церквами» – наголосив Святійший Патріарх Філарет.

Патріарх Філарет відзначив роль Анатолія Толстоухова у питаннях державотворення та розвитку гуманітарної, педагогічної думки, важливість проектів, які повертають історичну пам’ять нашого народу.

Анатолій Толстоухов в свою чергу пригадав, що є земляком-донбасівцем Святійшого Патріарха та підкреслив видатний внесок Святійшого Владики у гармонізації суспільно-державних відносинах. «Ми маємо шукати ті моменти, які консолідуватимуть наш народ, зроблять його модерною європейською нацією. І тут надзвичайно важливою є діяльність Церкви. Якщо будемо йти шляхом правди, то обов’язково переможемо, попри всю неправду, яку поширюють недоброзичливці», – сказав Анатолій Толстоухов.

Гості вручили Його Святості виданий за їх підтримки альбом про життя і творчість художника Вільгельма Котарбінського, який свого часу розписував Свято-Володимирський патріарший собор Києва.

Святійший Патріарх Філарет побажав присутнім Божої допомоги в утвердженні розвитку  Української Держави та благословив на добрі справи на благо України.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-служба Київської Патріархії

 

Коли ми будемо перемагати гріх в думках, тоді не будемо грішити і ділом, – Патріарх Філарет

Коли ми будемо перемагати гріх в думках, тоді не будемо грішити і ділом, – Патріарх Філарет

21 липня 2019 року, у неділю 5-ту після П’ятидесятниці, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого у Володимирському кафедральному соборі м.Києва.

Напередодні, 20-го липня ввечері, Святійший владика в соборі очолив Всенічне бдіння. Під час полієлею Патріарх Філарет помазував вірян освяченим єлеєм.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель Володимирського собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

За літургією Патріарх Філарет виголосив проповідь на тему євангельського читання про вигнання Господом Ісусом Христом бісів з двох людей.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри! Тільки що ми прослухали Євангельське читання про вигнання бісів із двох людей, які страждали від них. І нам треба звернути увагу на те, що це були не душевнохворі люди. Треба розрізняти душевнохворих людей і біснуватих.

Біснуваті – це люди, які теж хворі, але в них вселилась зла сила, тобто злі духи. І ці злі духи бувають різні: бувають слабкіші, а бувають сильні. Так ці два біснуватих мали сильних злих духів, бо вони розривали кайдани. Людина розірвати кайдани не може. А ці біснуваті розривали. І це є доказ того, що розривала сила, яка вселилась в них. І Господь Ісус Христос вигнав їх із цих людей. Але ці біси просили Його: «Дозволь нам увійти у свиней». І Христос дозволив. І вони увійшли у свиней і свині ці з кручі кинулись в море.

Так ось, треба нам звернути увагу, що злі духи не можуть увійти в людину без попущення Божого. Бо якщо ці злі духи просили дозволу увійти у свиней, то виникає питання – а хіба можуть вони без дозволу Божого увійти в людину? Не можуть, значить Господь попускає. І тому, Христос, коли навчав як треба молитись, дав нам зразок молитви, в якій сказано: «І не введи нас у спокусу». Тобто, не дай нам можливості спокуситися, чи то від своїх гріхів, чи то від злих духів” – зазначив Святійший владика.

Проповідник звернув увагу слухачів на тому, що злі духи не лише можуть вселятися у людей і володіти ними, але, найчастіше, вони спокушають людей через гріховні думки. І тоді, коли людина приймає гріховну думку, вона грішить ділом і підпадає під вплив злого духа. І навпаки, коли людина відкидає і звільняється від гріховних думок, вона не грішить і ділом та перемагає лукавого.

“Злі духи не тільки входять в людину, а вони нас постійно спокушають. Спокушають, а ми й не знаємо навіть, що спокушає нас злий дух. Ось думки, які виникають у нас в голові, звідкіля вони? І злі думки і добрі думки? По-перше, вони виходять від самої людини, бо людина думає, вона розумна. І тому думки народжує сам розум, але не тільки розум. Думки ці виникають під впливом і злих духів, і тому ми часто спокушаємось оцими думками, які навіваються нам злими духами. І з ними треба боротися.

Людина не грішить, коли вона веде боротьбу з гріховними думками. А ось гріх наступає тоді, коли людина погоджується з цими думками. Тобто злий дух, диявол, навіває думки, а ми противимось, не приймаємо їх, і це означає, що ми боремось зі злом, боремось з гріхом. А ось коли ми погоджуємось, тоді перемагає злий дух” – сказав архіпастир.

Святійший владика закликав вірян до постійної духовної боротьби з гріхом, противитись злим думкам і почуттям. Духовні і тілесні сили треба черпати у молитві, під час якої просити у Господа благодаті Святого Духа.

Ми, дорогі браття і сестри, повинні постійно боротися з гріхом у своїх думках. Коли ми будемо перемагати гріх в думках, тоді ми не будемо грішити і ділом. Але цього ми досягти своїми силами не можемо. Потрібна допомога Божественної благодаті. Тому й просімо Бога: не введи нас у спокусу, дай нам Божественну благодать, щоб ми спокушувані, перемагали ці спокуси. Гріх перемагали, а добро творили” – закликав вірян Патріарх.

Наприкінці богослужіння Патріарх Філарет очолив молебень до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворною іконою «Несподівана Радість», під час якого виголосив молитву за Україну, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя чужинців і дарував українському народу мир, єдність і Своє благословення.

Також сьогодні у Володимирському соборі, за вечірнім богослужінням, Патріарх Філарет у співслужінні духовенства читав акафіст Покрову Божої Матері.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-служба Київської Патріархії

Святійший Патріарх Філарет проголосував на виборах до Верховної Ради України

Святійший Патріарх Філарет проголосував на виборах до Верховної Ради України

21 липня 2019 року, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет проголосував на виборах до Верховної Ради України.

Святійший Патріарх Філарет прибув зранку перед богослужінням на виборчу дільницю, що знаходиться на вулиці Пушкінській, неподалік від резиденції Святійшого Владики. Зробивши свій вибір, Патріарх благословив членів дільничної виборчої комісії, побажав їм наснаги в роботі та звернувся до всіх присутніх: “Церква, яка завжди була з народом, є і буде з українцями, саме тому Церква молиться за чесні вибори”, – сказав Патріарх Філарет.

Прес-служба Київської Патріархії 

“І не йшлося, щоб я відмовився бути Патріархом”, – Патріарх Філарет

“І не йшлося, щоб я відмовився бути Патріархом”, – Патріарх Філарет

Святійший Патріарх Філарет розповів про дійсні домовленості між ним, президентом Петром Порошенко та митрополитом Епіфаієм перед Об’єднавчим собором 15 грудня 2018 року.

Про це Патріарх Філарет сказав в інтерв’ю газеті Сьогодні.

«Ставили умову, щоб я не висував свою кандидатуру на посаду предстоятеля Української Церкви. Це була вимога Патріарха Варфоломія. Якщо я відмовлюсь від посади – томос буде, якщо я не відмовлюсь – томосу не буде. Переді мною стояв вибір, і я вирішив погодитися на прохання Патріарха Варфоломія і прохання президента Порошенка.

Але була домовленість з президентом, що я фактично залишаюся керувати УПЦ КП, як і керував, а митрополит Епіфаній буде представляти Українську Церкву ззовні. Така домовленість була між мною і президентом Порошенко в присутності митрополита Епіфанія. Зараз він говорить, що не давав такої обіцянки. Але якщо він зараз відмовляється, то чому не говорив ще тоді, в присутності президента, що якщо він буде предстоятелем, то Патріарх Філарет не буде керувати Церквою в Україні?»

Патріарх Філарет також додав, що немає права відмовлятися від сану Патріарха:

«Взагалі навіть розмови не було про те, щоб я відмовився від сану Патріарха. Я пожиттєво обраний, при чому Помісним Собором – і я не маю права відмовлятися від сана Патріарха, бо Помісний Собор в 1995 році обрав мене Патріархом пожиттєво.

Взагалі відмовитися від патріаршества неможливо. Це все одно що відмовитися від архієрейства. Якщо ти відмовляєшся від архієрейства, значить ти відмовляєшся від Церкви, від Бога. Я на такий крок ніколи не піду. Вибрали мене Патріархом і я буду пожиттєво Патріархом.»

Прес-служба Київської Патріархії

Руйнування Церкви Христової – ганебна справа, – єпископ Андрій

Руйнування Церкви Христової – ганебна справа, – єпископ Андрій

16 липня 2019 року єпископ Васильківський Андрій, вікарій Київської єпархії, висловив свою позицію щодо ситуації, яка склалася в Українському Православ’ї.

Ми живемо, нібито, у демократичній країні, де має бути свобода слова, сповідання релігії, вільний вибір відповідно своїх переконань.

В Україні нараховується майже 35 тисяч релігійних організацій. Кого тільки не реєструють, хіба крім сатаністів. Але небезпека в Укрїнській державі існує, бо нечиста сила успішно діє, навіть серед православних. У нашій країні, чиновники Міністерства культури виконують потужну антидержавницьку роботу, з якою не змогли  впоратися за останні, майже 30 років, жодні внутрішні та зовнішні супротивники Української Церкви – ліквідувати УПЦ КП, як «небезпечну» релігійну структуру.

Церква, в якій кожного дня возносилася молитва до Бога, особливо за літургією, у багатьох монастирях і храмах, на чолі з Володимирським собором, за український народ, за людей, що живуть в Україні і за межами її, за владу і за всіх воїнів, що захищають країну нашу, і за тих, хто поклав життя своє у війні на Донбасі і за свободу на Майдані. Ця молитва нам всім дуже необхідна, і хто може бути проти неї, крім нечистої сили? Коротка буде радість сатани, бо молитва у Київському Патріархаті не припинилася. Як і раніше, кожного дня у Володимирському соборі та інших наших храмах йде Служба Божа. Як і раніше, Святійший Патріарх Філарет очолює всі святкові та недільні Богослужіння та акафісти.

На жаль, всі, хто відстоює свою канонічність, насправді, одні догоджають Москві, а інші – Константинополю. Сама по собі канонічність ніщо не варта, бо «у будь-якій справі, якщо немає любові – немає Істини», а це є духовний закон.

Якби томос насправді об’єднав всіх, і у наслідку припинилася б війна, то всі б надалі хвалили Патріарха Філарета, як героя і духовного лідера нації. Якщо духовний лідер розібравшись, побачив у цьому томосі небезпеку для Церкви і всього народу, хіба ми не маємо до нього прислухатися і тверезо оцінити цю небезпеку?

Коли ми бачимо, що пішли не тою дорогою, хіба не повертаємося назад, щоб піти вірною дорогою? Але, керівництво ПЦУ, схоже, не бачать, що стали на хибний шлях. Як можна будувати Церкву на брехні? Українська Православна Церква, як Тіло Христове, – є православні українці у країні і за межами її, і будувати Її треба з цими ж українцями на чолі з нашим Патріархом, і не сподіватися, що це за нас зроблять «заморські». Вони добре зорієнтувалися і вже зробили, але на користь собі.

Тепер, щоб приховати своє «незріле» керування новоутвореною Церквою, Її керівництво звинувачує Патріарха Філарета у владолюбстві. Деякі «релігійні експерти» стверджують, що занадто тривалий час Філарет був при владі і тепер не може з нею розлучитися. Будь який експерт, чи психолог не може судити про людину, яка проводить духовне життя, бо воно їм не знайоме. Через секуляритивну (світську, раціональну) норму їхнього життя вони не спроможні дати об’єктивну оцінку.

«Ми знаємо, що грішників Бог не слухає; хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає» (Ін.9:31). Тільки сліпий не бачить, що Бог «слухає» нашого патріарха. Бо саме Він в останні десятиліття допоміг Святійшому Патріарху Філарету побудувати велику Церкву Київського Патріархату. З цього ми бачимо, що Патріарх «шанує Бога і волю Його творить». І тому, абсолютно безпідставно звинувачувати Патріарха Філарета у пристрастях, краще дивитися за собою. «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (Як.4:6). Не бачити Благодаті Божої на нашому Патріархові, рівно богохульству, як і фарисеї дивувалися чудесам простих рибалок –  апостолів і не розуміли, якою силою вони це роблять. І Господа звинувачували, що «Він виганяє бісів… силою князя бісівського» (Мф.12:24).

Як ви думаєте, якою Силою Святійший Патріарх Філарет розбудував Київський Патріархат? Всі ополчилися проти Церкви Господньої, і думаєте, як Її зруйнувати, ставите себе вище Христа. Хіба вам вирішувати, на рівні чиновників, чи бути Церкві Київського Патріархату, чи ні? Ви не усвідомлюєте, що Голова Церкви – Ісус Христос.

У минулому столітті комуністи руйнували храми, а саму Церкву не змогли подолати. Ви ж робите більш спритно та винахідливо. Настав час опам’ятатися і припинити ганебні вчинки, а ще краще покаятися, бо без покаяння немає спасіння!

         Андрій, єпископ Васильківський

Євангельське читання спонукає нас мати тверду віру, – Патріарх Філарет

Євангельське читання спонукає нас мати тверду віру, – Патріарх Філарет

Патріарше богослужіння у 4-ту неділю після П’ятидесятниці

14 липня 2019 року, у неділю 4-ту після П’ятидесятниці та в день  пам’яті святих безсрібників Косми та Даміана, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі.

Напередодні неділі, 13 липня у суботу ввечері, Святійший Патріарх Філарет відслужив Всенічне бдіння.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, вікарій Київської єпархії, настоятель кафедрального собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

За Божественною літургією, після прочитання Євангелія, Святійший Владика звернувся до вірян зі словом проповіді:

В імя Отця, Сина і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

«Тільки що ми послухали Євангеліє про незвичайну віру римського сотника. В чому виявилася ця сильна віра язичника? Він був сотником римським, а значить був язичником, поклонявся ложним богам, але почув про Ісуса Христа, що Він звершує чудеса, воскрешає мертвих, і повірив, що Він є Бог. Якщо Він воскрешає мертвих, виганяє бісів, зціляє хворих, чого не може робити звичайна людина, значить Ісус Христос – Бог.

У сотника був слуга, і він захворів. Інший господар не турбується про своїх ні рабів, ні слуг, а цей сотник мав любов, тому і турбувався про свого хворого слугу. Тоді сотник з любов’ю до свого слуги прийшов до Христа і став просити Його, щоб Він зцілив його помічника. Ісус Христос на це сказав: «Я прийду у твій дім і зцілю його». А сотник каже: «Ні, не треба приходити, скажи слово і слуга мій буде здоровий». Зверніть увагу «скажи слово і слуга буде здоровий». Це означає, що сотник вірив, що Богу все підвладне, достатньо сказати Богові слово і все буде так, як Він скаже. І пояснючи чому не треба приходити до його дому, сотник говорить: «Я маю підвладних, скажу одному іди туди, і йде, другому скажу прийди до мене, і приходить», так і Ти, Ти Бог, скажеш слово і слуга буде здоровий. Тоді Христос сказав: «О, велика віра твоя». Для кого Він це сказав? Для тих, хто оточували Його, щоб вони бачили, яка віра у цього сотника.

Сьогоднішнє Євангельське читання спонукає і нас мати таку тверду віру. І виникає питання, є серед нас люди, які вірять так, як сотник, чи немає? Є, ось коли ви захворієте і приходите в храм Божий, цілуєте ікону, кланяєтеся, плачете, просите, щоб Бог сказав слово і, чи то ваші діти, чи ви самі, чи друзі отримуєте те, що ви просите. Ось подивіться на ікону Божої Матері, чому там, так багато цих прикрас? Це означає, що всі ці прикраси є подяка, від того хто молився, отримав те, що просив. Просив же з такою вірою, як той сотник, бо він ні Божу Матір, ні Христа не бачив, а просить, як сотник, скажи слово і я буду здоровим, скажи слово і діти мої будуть здорові, скажи слово і невиліковна хвороба зникне. Значить є серед нас такі сотники, які мають таку саму віру. І ця віра спасительна, вона рано чи пізно приведе людину до покаяння, очищення гріхів і до життя вічного.

Тому нехай Господь наш Ісус Христос Своєю Божественною благодаттю пробуджує у нас таку віру, яку мав римський сотник і тоді ми досягнемо головного – вічного блаженного життя».

Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом «Несподівана Радість», під час якого була піднесена молитву за Україну, щоб Всемилостивий Господь визволив Батьківщину від нашестя чужинців.

Цього ж дня, за вечірнім богослужінням, Патріарх Філарет у співслужінні соборного духовенства читав акафіст Покрову Божої Матері.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-центр Київської Патріархії

Вшанування пам’яті Святійшого Патріарха Володимира

Вшанування пам’яті Святійшого Патріарха Володимира

14 липня 2019 року, у 24-ту річницю з дня упокоєння Святійшого Патріарха Володимира (Романюка), Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив літію за упокій душі свого попередника – другого Патріарха Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Після звершення Божественної літургії у Володимирському кафедральному соборі Святійший Владика прибув на Софіївську площу столиці, де біля могили Патріарха Володимира відслужив заупокійну службу. Його Святості співслужили: єпископ Васильківський Андрій та духовенство Володимирського собору.

Довідка
 
Святіший Патріарх Володимир (Романюк) – другий Патріарх Київський і всієї Руси-України, Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату (1993—1995).
 
Народився у селі Химчин (Івано-Франкіська область) у грудні 1925 року. Займав активну патріотичну позицію.
 
Уперше засуджений 19-літнім — за належність до Організації Українських Націоналістів (ОУН). Восени 1944 засуджений Військовим Трибуналом НКВС Станіславської (нині Івано-Франківської) області до двадцяти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Термін знизили до 10 років. Покарання відбував у Кустолівській сільськогосподарській колонії № 17 Полтавської області. 1946 в тюрмі йому ухвалюють другий термін за «антисовєцьку агітацію і пропаганду». Покарання відбував у Магаданській області в Росії.
 
1959 року закінчив Вищі богословські курси в Івано-Франківську, згодом — Московську духовну семінарію.
 
З 1964 до 1972 — священик у парафіях Івано-Франківської і Коломийської єпархій.
 
У січні 1972 заарештований, у липні 1972 засуджений за ст. 62 ч. 2 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») на 7 років таборів особливо суворого режиму і 3 роки заслання; визнаний особливо небезпечним рецидивістом.
 
У 1976 під час перебування на засланні задекларував свою приналежність до Української автокефальної православної церкви, звернувся до митрополита Мстислава з заявою про перехід в УАПЦ.
 
Після повернення в Україну 28 квітня 1990 був пострижений у чернецтво і возведений у сан архімандрита з ім’ям Володимир, а наступного дня висвячений у сан єпископа з титулом єпископа Ужгородського і Виноградівського.
 
Виступав за створення незалежної Української православної церкви з центром у Києві, піднесеної у статус Патріархату.
 
Був одним із фундаторів Української Православної Церкви Київського патріархату. 17 лютого 1993 року призначений архієпископом Львівським і Сокальським. 11 червня — 21 жовтня 1993 р. — митрополит Чернігівський і Сумський.
 
Після смерті Патріарха Мстислава став місцеблюстителем Патріаршого престолу (14 червня 1993 р.) із возведенням у сан митрополита.
 
На Всеукраїнському Православному Соборі 21 жовтня 1993 року обраний Патріархом (інтронізований 24 жовтня у Софійському соборі).
 
Виступав з численними проповідями й статтями на богословські, патріотичні й державницькі теми.
 
Помер 14 липня 1995 року. Патріарха Володимира планувалось поховати на території Святої Софії, але ця спроба закінчилася масовими сутичками з міліцією та внутрішніми військами, бо тодішня влада активно підтримувала лише Церкву Московського Патріархату і не дозволила ховати Українського Патріарха на території головної святині нашого народу.
 
Через напад із боку міліції тіло патріарха не вдалося занести безпосередньо на територію Софіївського собору і воно було поховане під дзвіницею.
 
Події 18 липня 1995 року увійшли в історію як “чорний вівторок”.
 
Вічна пам’ять і Царство Небесне приснопам’ятному Святійшому Патріарху Володимиру.
 
Прес-центр Київської Патріархії

Саме Святий Дух перемінює людину і вона стає зовсім іншою, – Патріарх Філарет

Саме Святий Дух перемінює людину і вона стає зовсім іншою, – Патріарх Філарет

12 липня 2019 року, у день пам’яті святих і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив святкову Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого.

Напередодні свята П’ятидесятниці, 11 липня 2019 року Патріарх Філарет відслужив святкове Всенічне бдіння у Свято-Володимирському кафедральному соборі.

За вечірнім богослужінням Святійший Владика звершив літію, під час якої було освячено хліб, пшеницю, вино та єлей.

Після полієлею Патріарх Філарет помазав учасників богослужіння благословенним на літії єлеєм.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, вікарій Київської єпархії, настоятель кафедрального собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

Після прочитання Євангелія Святійший Патріарх Філарет виголосив проповідь:

«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри, сьогодні Православна Церква святкує пам’ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла.

Ці два апостоли називаються первоверховними тому, що вони перші серед інших апостолів. Зрозуміло що апостол Петро показував свою першість ще за часи земного життя Господа нашого Ісуса Христа. Коли Ісус Христос запитав за кого Його вважають люди, апостоли сказали, що одні за Іоана Предтечу, інші за одного з пророків, після цього Господь запитав за кого вважають Його апостоли, і тоді саме апостол Петро від імені всіх учеників, бо був першиим, сказав: Ти Син Бога Живого. Першість апостола Петра виявилася і в тому, що Ісус Христос взяв його на гору Фавор, де Господь Преобразився, і коли молився в Гефсиманському саду перед стражданнями теж взяв апостола Петра, Якова та Іоана. Можна побачити, що апостол Петро завжди виступав першим.

І ось цей перший, який клявся перед Господом Ісусом Христом, що якщо і всі зрадять Його, то він ніколи не зрадить Його, навіть і якщо треба буде померти, то він від Христа не відмовиться. Петро сказав ці слова, але через декілька годин перед служанкою тричі зрікся свого Учителя, кажучи не знаю цього чоловіка. Ти ж сповідував Христа, що Він Син Бога Живого, а потім перед служанкою кажеш, що не знаєш цього чоловіка, про що це свідчить? Це свідчить про неміч людської природи. Велика людина, а коли стали її випробувати, то ця людина показала свою неміч. Але ця ж людина, коли зійшов Дух Святий на святих апостолів, вже не боялася не тільки служанок, а не боялася трьохтисячного натовпу, і перед юдеями сповідувала воскресіння Господа Ісуса Христа. Книжники, фарисеї, первосвященики не погрожували йому, бо він не боявся їх, а тільки просили не проповідувати про воскресіння Христове. Апостол Петро, коли каліка просив у нього грошей, сказав: “грошей не маю, а те що маю даю – встань і йди”.  Вся ця зміна в апостолі Петрі, як і в інших апостолах, відбулася завдяки зішестю Святого Духа. . Петро боявся і перед служанкою зрікся, а тут перед величезним натовпом проповідує про розп’ятого Христа, і це вказує на благодатну дію Святого Духа.

Візьмемо апостола Павла. Чому він називається первоверховним? Він же був гонителем християн, і стеріг одяг, коли юдеї побивали архідиякона Стефана камінням, і в Дамаск пішов, щоб гнати і вбивати християн. Коли Господь явився йому дорогою в Дамаск і запитав: “Савле, чому ти гониш Мене?”, апостол Павло запитав: “Хто Ти, Гос­по­ди?” Господь же каже: “Я — Iсус, Якого ти гониш”. І саме цей випадок перемінив все нутро Савла і він осліп. Осліп фізично, бо духовно був сліпим, адже гнав Бога, який прийшов спасти людей. А прозрів Павло тоді, коли прийняв хрещення від апостола Ананії в Дамаску.

З того часу святий апостол Павло, вирушаючи у далекі подорожі та розсилаючи послання, проповідував віру Христову  серед іудеїв і язичників, серед рабів і вільних. В Палестині і Малій Азії, Греції та Італії на Середземноморських островах звучала палка проповідь святого апостола.

Апостол Павло сказав: “Благодаттю Божою я став таким, яким я є, i благодать Його в менi не була марною, та й потру­дився я бiльше за них усiх”. Так ось за те, що апостол Павло потрудився більше за всіх апостолів, він і називається первоверховним. Дійсно апостол Павло заснував багато церков по всій Римській імперії, і страждав багато, і гнали його, і у в’язницю кидали, і били його. І коли ось задумаєшся як так сталося, що апостоли, які звершували чудеса, які не грішили, і терпіли такі страждання? Це відбувалося тому, що жили вони і діяли у гріховному світі, і цей гріховний світ, який лежить у злі, виявляв свою жорстокість і гнав святих апостолів і спричиняв страждання всім християнам.

Якщо уважно подивитися на життя святих, то немає жодного святого, який на землі б не страждав. Всі страждали, хоч і були святими, як і Господь наш Ісус Христос – безгрішний, а страждав від людей. Так і ми, дорогі браття і сестри, часто страждаємо від злих людей, вони приносять нам багато шкоди, і багато болістей і скорбот. І в таких випадках ми повинні поступати так само як вчиняв Господь наш Ісус Христос, Який страждав і терпів, на Нього говорили неправду, кажучи що Він силою бісівською звершує чудеса, або що в Ньому біс сидить. На Сина Божого говорити, що в Ньому біс сидить – це ж яка неправда! І розпинали Його ті ж, яким Він робив добро, але Господь терпів, значить і нам треба виявляти терпіння. Так само і апостоли терпіли, і апостол Павло теж терпів, коли знаходився в Римі на суді перед імператором римським, то всі його залишили, тому в своєму посланні апостол Павло пише, що всі його покинули, один Лука з ним. І нічого дивного в таких подіях немає, адже за страждання Господь дає винагороду на небесах, а там вічне і блаженне життя. Якби ми частіше згадували, що нас чекає в майбутньому, то ми б жили інакше, бо утримувалися і від гріхів і були б мужніми у стражданнях.

Тому помолимось до первоверховних апостолів Петра і Павла, щоб вони своїми молитвами перед Господом Ісусом Христом, Якому вони служили до смерті, випросили, щоб Господь послав нам Божественну благодать, силу, яка б давала нам можливість в цьому гріховному світі йти дорогою правди, і привів нас до вічного блаженного життя. Богу нашому слава навіки віків. Амінь» – виголосив Патріарх Філарет.

Святкове богослужіння завершилося урочистим молебень до святих первоверховних апостолів Петра і Павла.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-центр Київської Патріархії

Cвято первоверховних апостолів Петра і Павла

Cвято первоверховних апостолів Петра і Павла

12 липня Свята Православна Церква урочисто святкує пам’ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла

Постійно підтримувані благодаттю Святого Духа, Святі первоверховні апостоли Петро і Павло навертали до Христа тисячі людей, змушували мовчати уста мудреців тодішнього світу, хвилювали й підкоряли своєю проповіддю людські серця. Вшановуючи їхні труди і подвиги в поширенні Христового вчення, ми -послідовники їх у вірі молитовно і літургійно святкуємо їх пам’ять щороку 12 липня. Наполеглива праця породжена безумовною вірою і впевненістю у вченні, що вони проповідували – ось основна риса діяльності цих двох святих мужів.

Святий апостол Петро був удостоєний стати свідком найважливіших подій в житті Христа-Спасителя – Гефсиманської молитви і Божественної слави на горі Преображення. А святому апостолу Павлу було дано бути піднятим до третього неба, за його висловом, до раю, де він чув невимовні слова, котрих людина не в змозі й переказати. Перед нами люди, які своїм життям вчать нас: якщо згрішив – то покайся, якщо потерпів падіння – то вставай, виявив слабкодухість – зміцнюйся надією на Бога, віруй в Нього, люби Його. І такий шлях праведного життя у Господі нашому Ісусі Христі і приведе нас до наслідування життя вічного.

Слово апостол з грецької перекладається як посланець. Всі ми послані Богом в цей світ щоб осягнути вічну правду і істину і свідчити про неї своїм буттям і життям, тобто жити згідно Божих заповідей та божественного закону. В цьому нехай нам допоможуть святі первоверховні апостоли.

Звернення вірян Київського Патріархату до архієпископа Євстратія

Звернення вірян Київського Патріархату до архієпископа Євстратія

Віряни Київського Патріархату відкрито звернулись до архієпископа Євстратія щодо його ганебних висловів на адресу Патріарха Філарета

Владико Євстратію!

Звертаються до Вас кияни, парафіяни Свято-Володимирського кафедрального патріаршого собору та інших Київських церков, з великим болем в серці та невимовним обуренням, які викликали Ваші неправдиві статті в інтернеті, щодо стану здоров’я нашого Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

У своїх статтях Ви безсоромно ставите нашому Предстоятелю діагнози, які не відповідають дійсності. І це Ви робите з однією метою – готувати спільноту до думки, що Патріарх, маючи такий поважний вік, вже не в змозі керувати Церквою і заслуговує піти на спокій.

Але дозвольте запевнити Вас, що стан здоров’я Патріарха, на славу Богові, добрий і він адекватно і послідовно бореться з брехнею, яку Ви виголосили для народу України у вигляді Томосу, втягнувши нашу незалежну Українську Православну Церкву Київського Патріархату у довічне ярмо під назвою «Православна Церква України».

Святійший Патріарх зараз, як і завжди, невтомно відправляє церковні служіння, працює над перекладами та повсякденними справами Церкви.

Патріарх виростив і виховав цілу плеяду церковних діячів, до якої належите і Ви. Та, на превеликий жаль, замість синівської вдячності, Ви поставили себе над Патріархом та ще й уявили себе лікарем, який, всупереч клятві Гіппократа, може ставити і оприлюднювати ганебні і неправдиві діагнози щодо свого духовного батька.

Сміємо наполягати, що Ваші дії дуже ганебні, чим характеризують ваше нове утворення – ПЦУ.

Закликаємо Вас до каяття.

Не забувайте, що окрім людського є ще й Божий суд.

Що відбувається з канонічним православ’ям в Україні, – єпископ Васильківський Андрій

Що відбувається з канонічним православ’ям в Україні, – єпископ Васильківський Андрій

Єпископ Васильківський Андрій, вікарій Київської єпархії, висловив свою позицію щодо ситуації, яка склалася в Українському Православ’ї.

Що відбувається з канонічним православ’ям в Україні

Церква за катехизисом – це суспільство людей, які мають єдину віру, дисципліну, ієрархію, канони, єдине богослужіння. Але про Духа Святого ми часто забуваємо, а саме: єдність цього суспільства в Дусі Божому – визначає Православну Церкву. Зовнішнє перебування людини у Церкві без внутрішнього образу життя у Дусі, яке б положення вона в Ній не займала, ще зовсім не означає її належність до Церкви. «Примири і з’єднай його зі святою Твоєю Церквою через Ісуса Христа, Господа нашого», звучить у молитві під час таїнства сповіді. «Примири і з’єднай» – значить, що грішник до покаяння перебуває у ворожнечі з Богом та є поза Церквою.

Зовнішня єдність – є єдністю, яка проявляється в участі у таїнствах; внутрішня єдність – є єдністю Духа. Багато людей спасалося, особливо мучеників, які не брали участі у таїнствах церковних, але ніхто не спасається не будучи причасником внутрішньої церковної святості, її віри, надії, любові. Тільки внутрішнє, істинне християнське життя може це дати.

«Будь яка Помісна Церква може не тільки похитнутися, але й зруйнуватися». Тому, важливо не тільки свято-отцівське розуміння Святого Писання, але й свято-отцівські основи духовного життя, про що менш за все зараз говорять. Все духовне життя зводиться до сповіді, причастя і прийняття участі в інших таїнствах, а на те, що насправді нас зв’язує з Богом, тобто молитва, ми не звертаємо на неї увагу, а просто вичитуємо. Молитва без уваги – шкідлива для душі, образлива для Бога, пустослів’я. Інші ж духовні питання навіть не стоять на поверхні. Про існування духовних законів і мови не йде.

Все це привело до того, що у ПЦУ більше турбуються про «нововведення»: дрес-код для жінок, щоб було людям на чому сидіти у храмах, великою активністю у фейсбуці, а про головне забувають: « з того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:35). Ось головна ознака, що це є справжня Православна Церква.

Про яку любов можна говорити, коли наші брати турбуються більше про примноження церковного майна шляхом захоплення його у Київського Патріархату: « і через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох» (Мф. 24:12).

Повторюєте у вигляді фарсу позорну історичну подію 1201 року – хрестовий похід тамплієрів на святу землю. Але через нестачу грошей вирішили завернути до багатого Константинополя. Пограбувавши своїх братів – православних, вивезли таку кількість золота, що ледве довезли додому, а про визволення святої землі від магометан було прийнято рішення: якось іншим разом.

Ви стали на хибний шлях, почали воювати зі своїм батьком, який вас породив, а не зі своїми пристрастями, і стали посміховиськом на весь світ через цинізм заангажованих ЗМІ. Все це повернеться вам «бумерангом», якщо не згадаєте істинний поклик любові до свого духовного батька, без якого неможливе існування Української Православної Церкви.

Варто згадати, що Патріарх у Православній Церкві обирається довічно. 95-річний сербський Патріарх Павло, який помер у 2009 р., тривалий час хворів, а останні два роки тяжко хворів та лежав у воєнному госпіталі у Белграді. За цей час, він неодноразово подавав прохання на спокій, але жодний архієрейський Собор чи Синод не прийняв його відставку. Католикос-Патріарх Грузії Ілля ІІ, якому 86 років, давно страждає хворобою серця, у 2008 році йому зробили операцію у Німеччині, але ніхто не відправляє його на спокій. Прикладів багато… А нашому Патріарху, Святійшому Філарету, 91-й рік, але працює невтомно, як 40-ка річний.

Оманювати свого Святителя, очорнювати і знущатися над своїм Патріархом, виливаючи на нього купу бруду, хоча зовсім недавно вигукували йому шанобливе «осанна», такими діями ви вводите в оману всіх православних – ганьба і великий гріх!!!

Я нічого за собою не відчуваю поганого, щоб я зробив проти архімандрита Макарія, братії Свято-Феодосіївського монастиря, тим більше проти Предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія, що мене так цинічно викинули з монастиря, зібравши на мене одного більше десятка «тітушок». Хіба те, що я не зрадив і не залишив того, хто з Божою допомогою створив велику Церкву Київського Патріархату, яка служить Богові та українському народові, в якій і ви всі народилися у всіх сенсах та отримали все що сьогодні маєте на чолі з томосом. Чого вам ще не вистачало?

Ви мене звинувачуєте у заколоті? А ви не бачите, що ваша недійсна та антиканонічна заборона мене у священнослужінні на 3 місяці, це просто ознака бездуховності? Бо коли немає духовного ресурсу то так завжди діють ті, що мають владу. Ви не берете на увагу, що я є священнослужителем УПЦ КП, а не ПЦУ.

Все що сталося, причиною є масове обмирщення  духовенства, і на жаль, монашества у Церкві. Ми перестали розрізняти правду від брехні. Я маю на увазі, євангельську правду, а не суб’єктивну, особисту. Хоча є окремі священнослужителі, монахи, миряни, які намагаються жити справжнім християнським життям.

Захоплення Феодосіївського монастиря разом з майном, яке належить Київському Патріархату (в тому числі машина «Peugeot», яку купив архімандрит Макарій цієї весни на кошти Київської патріархії), захоплення інших храмів, і тиск направлений на руйнування Київського Патріархату з боку ПЦУ, якраз і свідчать про обмирщення, що і є головним ворогом Церкви. За головне поставлено: що їсти і пити, і у що одягатися, а Царство Боже, нібито, приложиться. Головне комфорт, запаси грошей щоб «красиво» жити. Наріжним каменем стала «мамона». Якби мова йшла про язичників – не було б дивно. Але коли ми бачимо що таке сталося у Православній Церкві… треба бити тривогу і не мовчати, щоб люди знали, що такі безсоромні дії не прибавляють Божої благодаті, а навпаки наближають пришестя антихриста і на страшному суді треба буде відповідати за кожний вчинок і кожне слово.

На завершення хочу сказати, що не здивуюся, як мої слова перекрутять і будуть зі злобою виливати на мене бруд, коментуючи, кожен відповідно свого достоїнства.

Всіх, хто намагається жити по совісті і розрізняє правду від брехні, зберігаймо Українську Православну Церкву Київського Патріархату, гуртуймося навколо Святішого Патріарха Філарета, будемо разом боротися за правду доступними християнину засобами і Господь наш Ісус Христос неодмінно допоможе нам. «Бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них» (Мф. 18:20).

Андрій, єпископ Васильківський

Патріарх Філарет відвідав засідання Поважної Ради відзнаки «Орден Святого Пантелеймона»

Патріарх Філарет відвідав засідання Поважної Ради відзнаки «Орден Святого Пантелеймона»

9 липня 2019 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відвідав зібрання членів Поважної Ради громадської організації Відзнака за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона», яке відбулося у залі засідання Вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Члени Поважної Ради відзнаки «Орден Святого Пантелеймона» заслухали та обговорили підсумки роботи Національної експертної комісії конкурсного відбору 2018-2019 рр. на присудження Відзнак за професіоналізм та милосердя “Орден Святого Пантелеймона” та “Медаль Святого Пантелеймона”.

Також були розглянуто представлення номінантів від Регіональних рад про визначення кандидатів на отримання нагород за громадську, професійно-фахову, гуманістичну, благородну діяльність у галузі охорони здоров’яу 2019 році.

Довідка

Відзнака за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» є громадською, має професійно-фахову спрямованість і присуджується за гуманістичну й благородну діяльність у галузі охорони здоров’я, яка позитивно впливає на свідомість й духовний розвиток українського народу та держави в цілому, спрямована на збереження та зміцнення здоров’я жителів України, виховує толерантне ставлення один до одного та надихає на нові можливості. Відзнака має тривалу історію. У 2009 р. Міністерство охорони здоров’я запровадило в Україні заохочувальну відзнаку «Хрест Пантелеймона Цілителя», яка вручалася тим, хто має видатні особисті заслуги та сприяє розвитку галузі охорони здоров’я та медичної науки, в благодійній, гуманістичній та громадській діяльності, а також за інші здобутки на ниві охорони фізичного та духовного здоров’я населення. Відзнака була погоджена та благословенна Предстоятелями трьох найбільших християнських Церков України. З часу заснування Відзнаки було нагороджено більше двадцяти видатних вчених, лікарів, громадських та благодійних діячів, представників духовенства, серед яких такі визначні особистості, як М.М.Амосов (посмертно), О.О.Шалімов (посмертно), О.М.Лук’янова, Ю.І.Кундієв, Л.А.Пиріг, В.Ю.Мартинюк, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир (Гузар) та ін. Дотримуючись основоположних засад заснування Державної нагороди у 2009 р. та продовжуючи традицію нагородження, з метою відновлення в суспільстві засад милосердя, гуманізму, любові до ближнього та недужого, у 2017 р. започатковано громадську Відзнаку за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» 9 серпня 2017 р. в день Святого великомученика і цілителя Пантелеймона у м. Києві, вперше в Україні, відбулися урочистості з нагоди відзначення найкращих медиків України та нагородження їх Орденом Святого Пантелеймона. У Софійському Соборі вперше відбувся всеукраїнський молебень за медиків, який очолив Святійший Патріарх Філарет у співслужінні з представниками християнських церков України.

Урочиста церемонія нагородження щорічно проходитиме 9 серпня у День Святого великомученика і цілителя Пантелеймона.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-центр Київської Патріархії

Митрополит Іоасаф та митрополит Адріан прокоментували зухвалі вислови речника ПЦУ архиєпископа Євстратія

Митрополит Іоасаф та митрополит Адріан прокоментували зухвалі вислови речника ПЦУ архиєпископа Євстратія

Митрополит Білгородський Іоасаф та митрополит Богородський Адріан прокоментували зухвалі вислови речника ПЦУ архиєпископа Євстратія (Зорі)

Свої думки архіпастирі висловили у мережі Фейсбук, зокрема митрополит Адріан свій коментар залишив під дописом самого архиєпископа Євстратія.

Митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф:

“С удивлением и возмущением прочел сегодня о высказываниях архиеп. Евстратия (Зори) в адрес Святейшего Патриарха Филарета. Где он, архиепископ, ставит диагнозы здоровью Патриарха. Для того, чтобы объяснить здравое возмущение Патриарха проделками того же арх. Евстратия, Агапита, митр. Епифания, он ставит “диагноз” – оказывается Патриарх болен. Более того – его здоровье подрывают враги!!! Непроверенный диагноз, да и проверить его нельзя. Кто-то возможно и клюнет на этот “диагноз”, чтобы убаюкать собственную совесть, возмущающуюся собственным предательством.
Но, почему же не посмотреть прямо и здраво на причины негодования Патриарха?

Именно архиеп. Евстратий вел переговоры о злосчастном Томосе. Именно он со товарищи – митр. Епифанием, арх. Агапитом, шушукались по углам, не давая никому информации о происходящем. Помню, как однажды митр. Димитрий, со слезами на глазах, спрашивал Патриарха за обедом – что происходит? Одни шепоты кружка и большего никто ничего не знает? Шептались шептались – Патриарх доверял Вам. Начали просачиваться сведения из СМИ о готовящемся новом Уставе, о смене Предстоятеля. Все были в тревоге. Успокаивая тревогу они же об’явили – все будет без особых потрясений – Патриарх будет править с Предстоятелем до своей кончины. Неудобные статьи Устава не будут исполняться на практике. А после получения Томоса, как уже независимая Церковь, имеющая на то право, соберем Поместный Собор и отредактируем Устав, в нем будет отдельная временная глава о положении Патриарха. На этом и порешили. На основании именно этих решений был принят существующий Устав и избран теперешний Предстоятель. И мгновенно – с момента избрания Предстоятеля, повернули жизнь Церкви на 180 градусов в обещанных вопросах. Патриарха откровенно задвинули в угол, он не присутствовал даже на интронизации нового Предстоятеля.

Я был не первом заседании Синода и видел все своими глазами, как я уже писал. Как получившая власть архиерейская молодежь бросалась скопом против мнения Патриарха по любому мизерному поводу. И только опасность обращения Патриарха к общественности, заставила узурпаторов принять решение о руководстве Патриархом киевскими церквами. В Томосе – откровенная зависимость от Константинополя – само общение, связь СЦУ с окружающим православным миром – через Константинополь! Миро – это легкая вуаль, под которой статьи – ВСЕ важные вопросы жизни Церкви принимаются только с согласия Вселенского Патриархата! А какие-важные? А – любые, которые такими оценит Константинополь! Диаспора окормляется Вселенским Патриархатом! И – никакого отклонения от положений Томоса! Прочтите внимательно, желающие, текст Томоса и Устав ПЦУ. И – ни звука об обещанном Поместном Соборе, который должен был урегулировать спорные вопросы! Ну а дальше – больше – беззакония с Трофимлюком, рейдерские захваты монастырей и церквей Киевского Патриархата, шельмование Патриарха в прессе (например, само это возмутительное высказывание архиеп. Евстратия). Все вышеперечисленное, по мнению архиеп. Евстратия – не повод к возмущению Патриарха??!!

Все построенное трудом и подвигом жизни – отдать Константинополю и успокаивать себя убогим – лучше Константинополь, чем Москва??!! Но ведь Киевский Патриархат, который вы стараетесь разрушить, не был зависим и сейчас не зависим ни от того ни от другого – по-настоящему автокефален! Не признан никем? А кто вас сейчас признал? Многие? В будущем признают? Если учесть всю грязь, сейчас только открывающуюся относительно руководителей СЦУ – то сомнительно признание и в будущем!

Не придумывайте “болезней Патриарха”, якобы ставших причиной обличений ваших беззаконий. Причина одна – ВАШИ БЕЗЗАКОНИЯ, ВАШЕ ВЕРОЛОМНОЕ ПРЕДАТЕЛЬСТВО ИНТЕРЕСОВ ПОМЕСТНОЙ УКРАИНСКОЙ ЦЕРКВИ И В ЭТОЙ СВЯЗИ ПРЕДАТЕЛЬСТВО И ВАШЕГО ОТЦА – СВЯТЕЙШЕГО ПАТРИАРХА. ВЫРАСТИВШЕГО, ВЫПЕСТОВАВШЕГО ВАС И БЕЗГРАНИЧНО ДОВЕРЯВШЕМУ ВАМ!!! ТО НЕ У ПАТРИАРХА БОЛЕЗНЕННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ, А У ВАС, В ВАШЕЙ СОВЕСТИ – У ШАЙКИ УЗУРПАТОРОВ, БЕЗЗАКОННО, ОБМАНОМ, ЗАХВАТИВШИХ ЦЕРКОВЬ!!!

P.S. В вину Патриарху он ставит даже недавнее интервью, данное какому-то российскому ресурсу. Кто не ленится – найдите это интервью, прочтите сами. Есть ли в нем что-то, за что можно упрекать Патриарха? Подивитесь твердой позиции Патриарха, его уму, такту, решительности. Даже здесь, в России, люди, читая его, смогут яснее посмотреть на происходящее” – написав на своїй сторінці у Фейсбук митрополит Іоасаф.

Коментар митрополита Білгородського Адріана:

Владико Євстратію!

Святійший Патріарх не хворий, він здоровий і нас всіх переживе й переможе в цьому брехливому й хитрому житті.

А що стосується Томосу й Статуту ПЦУ, то хоч один раз скажіть правду: коли вперше Патріарх Філарет тримав у своїх руках Статут ПЦУ? Чи не під час роботи Архієрейського Собору УПЦ КП у Києві, 13 грудня 2018 року, тобто за два дні до Об’єднавчого Собору, 15 грудня. А про зміст Томосу взагалі ніхто нічого не знав, окрім Вас, Владико Євстратіє. Ви щось там сам крутили, хитрили, махлювали й Патріарху Філарету передавали дані про переговори через раз й то, не все основне.

А що стосується змісту Томосу, то як Патріарх Філарет, так і всі ми вперше читали Томос аж 7 січня 2019 року, тобто через 20 днів після Собору, про що Святійший Патріарх Філарет й трубить на всю Україну.

Але Ви, замість того, щоб бути посередником між двома духовними українськими лідерами: Святійшим Патріархом Філаретом і Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм, власне Ви розпалюєте ворожнечу між ними.

А тепер Ви присвоюєте хворобу Патріарху? А чому Ви не говорите про свою хворобу у брехні і наклепах на братів архієреїв і священиків, розпочинаючи з 2009 року. Ви біля 10-ти років “навуходоносири” Патріарху, а він на жаль Вас слухав й робив помилки, караючи нас з Вашого благословення, бо традиції в цьому, як в РПЦ МП, так і в УПЦ КП в цих плітках однакові. А Вам було всерівно, бо дуже хотілося бути архієреєм, потім членом Синоду, та для цього треба було Патріарху виганяти нас з цього “політбюро”, щоб залізти туди Вам та іншим кар’єристам у єпископському сані.

Соромно повинно бути Вам Владико. І негайно миріть наших двох Предстоятелів, поки Господь Вас ще не покарав” – написав свій коментар митрополит Адріан під дописом архиєпископа Євстратія.

Патріарше богослужіння на свято Різдва святого Іоана Предтечі

Патріарше богослужіння на свято Різдва святого Іоана Предтечі

7 липня 2019 року, коли Православна Церква урочисто святкує Різдво Іоана Хрестителя та в неділю 3-тю після П’ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі.

Напередодні, 6 липня у суботу ввечері, Святійший Патріарх Філарет в соборі очолив Всенічне бдіння. Під час полієлею Святійший владика помазував вірян освяченим єлеєм.

За Божественною літургією Його Святості співслужили єпископ Харківський і Богодухівський Ілля, єпископ Васильківський Андрій, настоятель Володимирського кафедрального собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

Під час літургії, після прочитання Євангелія, Святійший Патріарх Філарет виголосив проповідь:

«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри, сьогодні Православна Церква святкує Різдво Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана.

Ісус Христос назвав Іоана найбільшим серед народжених жінками. І коли апостоли Іоан і Яків одного разу запитали, щоб сісти одному – праворуч, а другому – ліворуч, то Господь сказав , що це не від Нього залежить, а від Того, Хто приготував. Так кого Бог приготував сидіти одному – праворуч, а другому – ліворуч? Це Божа Матір та Іоан Предтеча. І ви бачите на іконі: Господь Вседержитель сидить на престолі, праворуч – Божа Матір, а ліворуч – Іоан Хреститель. Чому? Тому, що він – «найбільший серед народжених жінками».

А чому він найбільший? І до нього були пророки, і він пророк, а він більший не тільки тому, що пророк, але він ще і Предтеча Господній. Ось ніхто із нас не задумується, яким чином людство дізналося, що народжений від Діви Марії є Христос, Син Божий. Це все було таємно, і про народження Сина Божого знала тільки Пресвята Діва Марія і Йосиф Обручник, а народ не знав. А яким чином народ пізнав, що Ісус Христос є Спаситель, Син Божий? Іоан Предтеча сказав: «Ось Агнець Божий, Який прийшов взяти гріхи світу». Тобто народу об’явив, що Ісус є Спаситель, Іоан, коли сказав: «Ось Агнець Божий», бо Бог відкрив йому, що на Кому побачить Духа, який сходить у вигляді Голуба, – Той і є Спаситель. Мало того, що він бачив, ще й голос був з неба: «Це є Син Мій улюблений». Тому Іоан не помилявся, коли свідчив, що це Агнець Божий, Який приходить, щоб взяти гріхи світу.

І ще чому Іоан найбільший серед народжених жінками? А тому, що це дитя пустелі. Він виріс в пустелі. Згадайте, коли Ірод хотів знищити всіх немовлят, то він хотів знищити і Іоана. Бо Іоан народився теж раніше на півроку до народження Ісуса Христа і жив він у околицях Єрусалима. І тому Ірод і його хотів знищити, але первосвященик Захарія, батько його, сказав Єлизаветі: «Бери немовля і тікай у пустелю». Тому Іоан спасся, бо з матір’ю своєю Єлизаветою втік у пустелю, а Ірод убив первосвященика Захарію за те, що він своє дитя не дав на знищення. Опинилась Єлизавета з немовлям Іоаном у пустелі, але через деякий час там і померла. А дитина залишилась в пустелі одна, нікого нема: ні батька, ні матері, ні родичів, нікого. І дитина одна в пустелі живе. І годується травою, акридами, диким медом. Тому і названий «голосом волаючого із пустелі».

Іоан Предтеча – це такий подвижник, рівного якому нема серед подвижників. Бо він, як дитина, виріс в пустелі, і як говорить Євангеліє, ніколи не пив ні вина, ні інших напоїв. Тому він і є найбільшим серед народжених жінками. І ми святкуємо сьогодні його пам’ять та молимось до нього тому, що він один із найближчих до Господа Ісуса Христа. І чого він попросить, то те Син Божий, Господь наш Ісус Христос, і зробить, тому що сила його молитви найбільша після Божої Матері.

Тому будемо шанувати такого великого мужа Іоана, Пророка, Предтечу і Хрестителя Господнього. Нехай він допомагає, щоб і нас Господь Ісус Христос Своїми шляхами привів до Царства Небесного і простив нам усякі провини вільні і невільні. Йому слава навіки віків. Амінь» – виголосив Святійший Патріарх Філарет.

Під час Божественної літургії Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив хіротонію, під час якої рукоположив диякона Миколая Гребіниченко у сан пресвітера.

Після запричасного стиха із проповіддю до парафіян звернувся клірик собору протоієрей Іоан Київський.

Наприкінці богослужіння Патріарх Філарет очолив молебень, під час якої були піднесенні додаткові прохання про визволення нашої Батьківщини від нашестя чужинців та молитва до святого Іоана Предтечі.

Цього ж дня, за вечірнім богослужінням, Cвятійший Патріарх Філарет читав у Свято-Володимирському соборі акафіст Покрову Божої Матері.

Фоторепортаж за посиланням

Прес-центр Київської Патріархії

Патріарх Філарет підписав та передав прапори для українських воїнів

Патріарх Філарет підписав та передав прапори для українських воїнів

4 липня 2019 року, у приміщені Київської патріархії, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет підписав та передав прапори для українських воїнів 30-ої механізованої бригади імені святого благовірного князя Костянтина Острозького на Донбас, які будуть доправлені нашим захисникам на передову.

“Прийде час і війна на Сході України закінчиться нашою перемогою! У цьому нам допоможе Бог, тому що правда з нами, а там де Бог і правда, там завжди перемога. Тому нехай ці прапори будуть свідченням нашої поваги і шани нашим захисникам та разом з вірою і молитвою укріпляють їхню мужність”, – наголосив Святійший Владика.

Прапори для 30-ої механізованої бригади передасть військовий волонтер і організатор Олег Володимирович Ганжа.

Богослужіння у неділю всіх святих землі Української

Богослужіння у неділю всіх святих землі Української

30 червня 2019 року, у Неділю всіх святих землі Української, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі.

Напередодні, 29 червня у суботу ввечері, Святійший Патріарх Філарет в соборі очолив Всенічне бдіння. Під час полієлею Святійший владика помазував вірян освяченим єлеєм.

За Божественною літургією Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель Володимирського кафедрального собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

Під час літургії, після прочитання Євангелія, Святійший Патріарх Філарет виголосив проповідь:

«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри, сьогодні Українська Православна Церква святкує пам’ять всіх українських святих. До українських святих належить насамперед апостол Андрій Первозванний, бо він перший проповідував Євангеліє Христове на нашій землі. До українських святих належать кримські святителі і мученики, святий рівноапостольний князь Володимир, свята рівноапостольна княгиня Ольга, благовірний князь Аскольд, благовірний князь Костянтин Острозький та інші князі та правителі, які розповсюджували і утверджували віру Христову на наших землях. Особливо Церква шанує пам’ять Київських святителів, першого митрополита Київського Михаїла, Іларіона, священномученика Макарія, Петра, Олексія. До українських святих звичайно належать Києво-Печерські подвижники Антоній і Феодосій і всі чудотворці печерські, так само як і Іов Почаївський, волинські святі, і безліч прославлених українських святих.

Не треба думати, що Церква шанує тільки тих святих, які були в далекі часи, але і в наші часи є святі, і Церква прославила і Меркурія ігумена Бригинського, і Амфілохія Почаївського і багатьох новомучеників, постраждали за віру Христову у 20-му столітті, це майже наші сучасники, з якими ми жили, спілкувалися і переймали досвід духовного життя.

Дорогі браття і сестри, ми повинні знати, що Церква святкує не тільки цей сонм святих, який канонізований і записаний в церковному календарі. Церква святкує всіх святих, які увійшли у Царство Боже, бо хто увійшов у Царство Боже, той і є святий, тому що у Царстві Небесному не святого не може бути. Якщо якась душа, навіть грішна, але яку Бог простив через покаяння, то вона ввійшла в Царство Боже і є свята. Ось візьміть для наприкладу розбійника. Що він доброго зробив за своє життя? Нічого, одне тільки зло творив, але покаявся в останню хвилину і Господь сказав: сьогодні будеш зі мною в раю. Значить розбійник святий, бо він увійшов у Царство Боже, і це сказав Господь, не людина, значить це правда. А хіба інші грішники, які покаялися, і яких Господь простив, не ввійшли в Царство
Небесне? Ввійшли, і вони теж святі. Тому ми сьогодні святкуємо всіх святих, і записаних в календарі, і невідомих для нас, але які знаходяться в Царстві Божому.

Ми також всі хочемо ввійти в Царство Боже, значить ми хочемо бути святими, бо якщо ми хочемо ввійти в Царство Небесне нам треба стати святими, бо нічого грішного не може бути в оселі Бога. Щоб стати святим, треба, щоб Господь простив гріхи, бо тільки милість Божа очищає людину. Як Господь очистив гріхи блудниці, митаря, розбійника, Савла – гонителя, так очищає він гріхи і всіх, хто щиро кається.

Ми святкуємо пам’ять всіх святих землі Української для того, щоб вони напоумлювали нас, що як вони пройшли цей важкий шлях гріховного земного життя, і були грішниками, але покаялися, і Господь по Своїй милості зробив їх святими. Тому, святкуючи пам’ять святих, ми повинні і себе налаштовувати на шлях покаяння, щоб Господь виявив Свою милість і простив усяку провину та ввів нас у вічне блаженне життя. Для цього і існує Свята Церква. Свята Церква не тому, що вона складається тільки із святих, а тому, що вона грішників робить святими, через покаяння, через Божественну благодать, яку Господь посилає, через причастя Тіла і Крові Спасителя. Ми навіть і не усвідомлюємо, коли причащаємося, що ми з’єднуємося із Тілом Самого Бога. І якщо Господь знаходиться всередині нас, то Він і робить нас святими.
Богу нашому слава навіки віків. Амінь» – виголосив Патріарх Філарет.

Наприкінці богослужіння Патріарх Філарет очолив молебень, під час якої були піднесенні додаткові прохання про визволення нашої Батьківщини від нашестя чужинців.

Цього ж дня, за вечірнім богослужінням, Cвятійший Патріарх Філарет читав у Свято-Володимирському соборі акафіст Покрову Божої Матері.

Прес-центр Київської Патріархії

Патріарх Філарет зустрівся з Леонідом Кравчуком

Патріарх Філарет зустрівся з Леонідом Кравчуком

24 червня 2019 року у своїй резиденції Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет провів зустріч з першим Президентом України Леонідом Макаровичем Кравчуком.

Святійший Владика радо привітав поважного гостя. Під час зустрічі сторони обговорили ряд важливих питань, зокрема про події, які відбуваються в Українському Православ’ї та суспільно-політичному житті України.

Святійший Патріарх побажав Леоніду Макаровичу Божої допомоги та благословив на добрі справи на благо України.

Прес-центр Київської Патріархії

Богослужіння у неділю першу після П’ятидесятниці

Богослужіння у неділю першу після П’ятидесятниці

23 червня 2019 року, у неділю першу після П’ятидесятниці, всіх святих, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі, під час якої було рукопокладено у сан єпископа Васильківського архімандрита Андрія (Маруцака).

Напередодні, 22 червня у суботу ввечері, Святійший Патріарх Філарет у Володимирському соборі очолив Всенічне бдіння. Під час полієлею Святійший Владика помазував вірян освяченим єлеєм.

Наприкінці вечірнього богослужіння відбулося наречення архімандрита Андрія (Маруцака), намісника Свято-Феодосіївського чоловічого ставропігійного монастиря м. Києва, на єпископа Васильківського вікарія Київської єпархії, якого було призначено рішенням Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату 20 червня 2019 року. Обраний на архієрейське служіння архімандрит Андрій (Маруцак) звернувся до Патріарха Філарета, архієреїв, духовенства та вірних, зі ставленицьким словом.

За Божественною літургією Його Святості співслужили митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, єпископ Валуйський Петро, єпископ Харківський і Богодухівський Ілля та духовенство кафедрального собору.

Після відпусту, в кінці літургії, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України звернувся до нового співбрата єпископа Андрія з настановчим словом:

“Преосвященний єпископе Андріє, улюблений у Христі брате!
Сьогодні ти отримав благодать єпископського служіння, на яке ти був обраний рішенням Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату. Тепер ти став єпископом, єпископом з волі Божої, отримавши єпископську хіротонію згідно з апостольським переданням, тобто покладанням рук святих апостолів.

Немає православного єпископа, який би не мав початку від святих апостолів, але апостольське приємство полягає тільки в тому, щоб мати приємственне покладання рук через апостолів через їх наступників – єпископів. Приємство полягає тому, щоби засвоїти Священне Передання Церкви Христової в усіх дрібницях церковного життя. Якщо єпископ цього не засвоїв, то він немає апостольського передання, тому що не знає як служили святі отці, як вони проповідували і яким було їхнє життя. Тому у нас є багато єпископів, які мають приємственне рукоположення, а не мають приємства живого Передання, тому і служити не вміють, і проповідувати не вміють, а ще більше живуть гріховно. Тому ти таким не будь, а будь дійсним єпископом, який отримав правильне рукоположення через наступників святих апостолів – єпископів, і засвоїв живе церковне Передання, і щоб ти жив і діяв як чернець, бо архієрейство не позбавляє обітниць чернецтва. Не треба думати, що якщо я став єпископом, то я перестав бути ченцем. Обіти монашого життя даються перед Богом довічно, тому твій послух як монаха полягає в тому, що ти повинен виконувати тепер правдиво подвиг єпископського служіння, який є послухом Святій Церкві. Як ти будеш виконувати цей послух, залежить від тебе.

Кожен єпископ, коли говорить свою промову при нареченні, згадує що єпископство це тяжкий хрест. Це дійсно тяжкий хрест, але багато єпископів лише говорять на словах про тяжкість служіння, а нести цей важкий хрест не хочуть, а хочуть жити на землі забезпечено, ніби то Царства Небесного і не існує, і не існує вічного життя, а існує тільки земне.

Ти повинен пам’ятати насамперед, що наше служіння і наше життя на землі – це підготовка до вічного життя. Як ми себе підготуємо, таке вічне життя і отримаємо, або блаженне, або страждальне. Твоє завдання як єпископа вести себе і пасту, яку тобі вручено, до спасіння в Царстві Божому.

А зараз прийми цей архіпастирський жезл, як символ архієрейської влади і як опору в тяжкому служінні і благослови твоїм першим архіпастирським благословенням народ Божий, який своєю молитвою брав участь у твоїй єпископській хіротонії.”

Цього ж дня, за вечірнім богослужінням, Патріарх Філарет читав у Свято-Володимирському соборі акафіст Покрову Божої Матері.

Прес-центр Київської Патріархії

Єпископська хіротонія ієромонаха Іллі (Зеленського)

Єпископська хіротонія ієромонаха Іллі (Зеленського)

У суботу 22 червня 2019 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі, під час якої було рукопокладено у сан єпископа Харківського і Богодухівського ієромонаха Іллю (Зеленського).

Напередодні, 21 червня ввечері, Святійший Патріарх Філарет у Володимирському соборі очолив вечірнє богослужіння.
Наприкінці богослужіння відбулося наречення ієромонаха Іллі (Зеленського), клірика Харківської єпархії, на єпископа Харківського і Богодухівського, призначення якого було згідно рішенням Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату 20 червня 2019 року.

Обраний на архієрейське служіння ієромонах Ілля (Зеленський) звернувся до Патріарха Філарета, архієреїв, духовенства та вірних, зі ставленицьким словом.

Під час Божественної літургії Його Святості співслужили митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, єпископ Валуйський Петро, духовенство кафедрального собору.

Після відпусту Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України звернувся до нового єпископа Іллі з настановчим словом.

Прес-центр Київської Патріархії

ПОСТАНОВИ Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату

ПОСТАНОВИ Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату

ПОМІСНИЙ СОБОР

Української Православної Церкви Київського Патріархату

20 червня 2019 року

 

ПОСТАНОВИ

  1. Помісний собор не затверджує, а відміняє постанову архієрейського, чи так званого Помісного собору, бо це був не Помісний собор, а зібрання підписів архієреїв, одного священика та двох мирян про умовну ліквідацію УПЦ Київського Патріархату, на вимогу Вселенського Константинопольського Патріарха Варфоломія. Без умовної ліквідації Київського Патріархату не могло бути об’єднавчого собору українських Церков 15 грудня 2018 року і надання Томосу про автокефалію.
  2. Помісний собор заявляє і постановляє, що Українська Православна Церква Київського Патріархату, зареєстрована державним органом та продовжує своє існування і діяльність на благо українського народу і Української держави.
  3. Помісний собор підтверджує, що главою УПЦ Київського Патріархату продовжує бути Святіший Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України, обраний пожиттєво Помісним собором УПЦ Київського Патріархату 20-22 жовтня 1995 р.
  4. Українська Православна Церква Київського Патріархату продовжує бути власником всіх коштів, всього майна (рухомого і нерухомого), придбаного за власні кошти, або переданого їй державними органами, або органами місцевого самоврядування, включаючи храми, монастирі, учбові заклади та інше згідно договорів і угод. Всі банківські рахунки є рахунками Київської патріархії як юридичної особи.
  5. Всі монастирі м. Києва: Михайлівський Золотоверхий, Феодосіївський, Видубицький Михайлівський, а також Миколаївський Богуславський, як і всі парафії м. Києва належать управлінню Київської патріархії.

Київській Патріархії продовжує належати Київська Православна Богословська Академія, заснована Митрополитом Філаретом, Заступником Патріарха Київського і всієї Руси-України в 1992 р.

  1. До Української Православної Церкви Київського Патріархату продовжують належати всі єпархії, монастирі, духовні учбові заклади, братства, місії, які зареєстровані державними органами як релігійні організації УПЦ Київського Патріархату. До Київського Патріархату можуть належати і ті єпархіальні управління і релігійні громади, які перереєстрували свої Статути на Православну Церкву України, але бажають бути у складі Київського Патріархату. До УПЦ Київського Патріархату також належать ті закордонні єпархії і парафії, які до цього часу були в його складі.
  2. Томос про автокефалію, наданий Українській Православній Церкві
    6 січня 2019 р. в Константинополі (Стамбулі) не відповідає статуту автокефальних Церков, яким володіють всі автокефальні Церкви, і тому ставить Українську Православну Церкву в залежність від Константинопольського Патріархату.
  3. Собор дякує Вселенському Константинопольському патріархові Варфоломею і всім архієреям Матері-Церкви за намагання розв’язати українську церковну проблему, але нас не влаштовує зміст Томосу про автокефалію Православної Церкви України.
  4. Діючим Статутом Української Православної Церкви Київського Патріархату є Статут про управління Української Православної Церкви Київського Патріархату (повна редакція), прийнятий на Соборі 13 травня 2016 року і зареєстрований Міністерством культури України 8 липня 2016 року.
  5. Помісний собор закликає всіх патріотів України, яким дорога наша Українська держава, підтримати Українську Православну Церкву Київського Патріархату в час її випробувань і намагання знищити її з середини, чому радіють наші зовнішні вороги. Але правда з нами, тому і Бог з нами!
  6. Постановили висвятити двох єпископів для Української Правосла-вної Церкви Київського Патріархату:

а) архімандрита Андрія (Маруцака) – на єпископа Васильківського, Ві-карія Київської єпархії УПЦ Київського Патріархату.

б) ієромонаха Іллю (Зеленського) – на єпископа Харківського і Богоду-хівського, секретаря Харківської єпархії УПЦ Київського Патріархату.

ЗВЕРНЕННЯ Помісного Собору до української православної пастви

ЗВЕРНЕННЯ  Помісного Собору до української православної пастви

ПОМІСНИЙ СОБОР

Української Православної Церкви Київського Патріархату

20 червня 2019 року

 

ЗВЕРНЕННЯ

Помісного Собору Української Православної Церкви
Київського Патріархату до української православної пастви

 

Дорогі браття і сестри!

Ми, учасники освяченого Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату, зібравшись у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі та бажаючи мати благословенний мир, любов Христову і братську єдність у спільній справі розбудові Української Православної Церкви, звертаємося до Вас, улюблені у Христі браття і сестри.

У важкий час зібралися ми, щоби піднести свій соборний голос проти чергової спроби поневолити нашу Українську Православну Церкву.

Багато років український православний народ молився за єдність Українського Православ’я, бажаючи стати в сім`ї вільних православних народів визнаною Церквою-Сестрою. Ми покладали надію на нашу Константинопольську Матір-Церкву, яка й мала через скасування неканонічного приєднання древньої Київської митрополії до Московської Церкви у 1686 році, відновити історичну справедливість і канонічний порядок. Ми дякуємо Вселенському Константинопольському Патріархату за наданий Томос Українській Церкві, однак він нас не влаштовує, бо замість єдності, привів до церковної смути та розділення. Наданий нам з Константинополя статут нашої Церкви і Томос не відповідають інтересам мільйонів українських вірних і українській церковній традиції. Згідно наданого Томосу ми маємо відмовитися навіть від української назви нашої Церкви, ми також маємо відмовитися від наших братів і сестер в діаспорі, а українські церкви передати у підпорядкування Константинополя, ми позбавляємося права варіння мира і повинні брати його тільки в Константинополі, що ставить нашу Церкву в пряму залежність, і не відповідає канонічному порядку. Крім того, на українській канонічній території Константинополь визначив за собою право відкривати ставропігії й мати Екзархат, а також право суду над Українською Церквою, у виключних випадках. Подібних томосів про автокефалію немає в жодній Помісній Православній Церкві.

В Україні припинилися переходи громад з Московського Патріархату до Української Православної Церкви через те, що Православна Церква України опинилася в залежності від Константинопольського Патріархату. Архієреї, духовенство та миряни Московського Патріархату в Україні не бачать дійсної автокефалії Української Православної Церкви та вважають недоцільним змінювати одне підпорядкування Москві на інше – Константинополю, про це свідчить заяви ієрархів цієї Церкви.

Обраний Предстоятель митрополит Епіфаній замість того, щоб примирювати та  об’єднувати Українське Православ’я, вніс непорозуміння та смуту в церковне життя і поглибив розділення.

На жаль, Томос про автокефалію Української Православної Церкви не приніс визнання цієї автокефалії іншими Помісними Православними Церквами, тільки Константинопольським Патріархатом.

Нагадаємо, що Українська Церква – древня Київська митрополія мала канонічну територію, що простягалася від земель теперішньої Польщі до Поволжя та від земель Прибалтики до земель чорноморського узбережжя та гідно зберігає славу заповітів митрополитів Київських, свято береже всі настанови святих отців. Тому Українська Православна Церква має право мати статус Патріархату. Саме Київський Патріархат протягом майже трьох десятків років був і лишається духовною силою, яка надихає наш народ на боротьбу за своє цивілізоване демократичне майбутнє, перебуває у живій єдності зі своїм народом.

Тому ми закликаємо архієреїв, духовенство та всю українську паству до єдності, молитви та підтримки Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка дійсно стоїть на позиції незалежності Української Церкви від Москви і Константинополя та служить інтересам українського народу і Української Держави.

Пресвята, Животворча і Нероздільна Тройця: Отець, Син і Святий Дух нехай завжди укріпляє Святу Українську Православну Церкву Київського Патріархату та благословляє її буття, спрямоване на спасіння її благочестивої пастви.

ЗВЕРНЕННЯ Помісного Собору єпископам, духовенству та вірним Української Православної Церкви (ПЦУ)

ЗВЕРНЕННЯ Помісного Собору єпископам, духовенству та вірним  Української Православної Церкви  (ПЦУ)

ПОМІСНИЙ СОБОР

Української Православної Церкви Київського Патріархату

20 червня 2019 року

 

ЗВЕРНЕННЯ

Преосвященним митрополитам, архієпископам,

 єпископам, духовенству та вірним

Української Православної Церкви

(Православної Церкви України).

 

Ваші високопреосвященства, преосвященства,
всечесні отці, браття та сестри!

«Благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з’єднані були в одному розумінні та в одній думці (1 Кор. 1:10).

20 червня 2019 року у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва відбувся Помісний собор Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Попри різні інсинуації та чутки, які розпускають вороги незалежності Української Церкви, заявляємо, що Київський Патріархат, як помісна Свята Церква українського народу, продовжує своє існування, незалежне ні від Москви, ні від Риму, ні від Константинополя.

Українська Православна Церква Київського Патріархату створена у червні 1992 року на об’єднавчому соборі, шляхом об’єднання частини УПЦ і УАПЦ. Вона з маленького гірчичного зерна стала потужною Церквою, здійснюючи свою Божественну місію, охоплює всю територію України, має екзархати за межами України – в Європі та Росії, вікаріати в США та Канаді. УПЦ Київського Патріархату – матір для всіх православних християн в Україні та поза нею сущих. Вона об’єднує нас в єдину українську православну родину.

УПЦ КП продовжує патріаршу традицію, започатковану в 1990-ті роки і нині нашу Церкву очолює вже третій глава – Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Мати свого Патріарха – то велика милість Божа, яку отримав наш побожний народ і її треба зберегти для майбутніх поколінь.

Блаженної пам’яті Патріарх Мстислав (Скрипник) та Патріарх Володимир (Романюк) заповідали цінувати духовну велич золотоверхого князівського Києва, як справжнього тисячолітнього християнського центру Руси-України. Бо як сказав, благословляючи нашу столицю, святий апостол Андрій Первозваний: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог» (за переказом преподобного Нестора Літописця).

Саме існування потужної Української Православної Церкви Київського Патріархату дало можливість провести 15 грудня 2018 року об’єднавчий собор Православної Церкви України та отримати Томос про автокефалію від Константинопольського Патріарха.

Закликаємо Вас, дорогі брати та сестри, зберігати вірність Київському Патріархату, гуртуватися навколо Київського патріаршого престолу, не зраджувати віковічної мрії багатьох поколінь українців мати справді незалежну помісну Українську Православну Церкву.

 

З нами Бог і Україна!

З любов’ю у Христі.

ЗВЕРНЕННЯ Помісного Собору до Президента України В.О. Зеленського

ЗВЕРНЕННЯ  Помісного Собору до Президента України В.О. Зеленського

ПОМІСНИЙ СОБОР

Української Православної Церкви Київського Патріархату

20 червня 2019 року

 

ЗВЕРНЕННЯ

Помісного Собору Української Православної Церкви
Київського Патріархату до Президента України В.О. Зеленського

Президенту України

Зеленському Володимиру Олександровичу

 

Вельмишановний Володимире Олександровичу!

Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату, який зібрався у місті Києві, вітає Вас, як новобраного Президента Української держави та засвідчує повагу, підносить молитви до Господа, щоб Він дарував Вам мудрість і силу у нелегкому служінні українському народові.

Те, що за Вас проголосувала 73 відсотки громадян, покладає на Вас велику відповідальність. Лише з Божою допомогою, об’єднавши навколо себе всі здорові державотворчі сили, Ви зможете досягти успіхів, виправдати надії та сподівання мільйонів українців, забезпечити соціальний розвиток, зберегти суверенітет і відносити територіальну цілісність країни.

Україна переживає часи складних випробувань, на Донбасі триває російсько-українська війна, наша країна постійно стикається з економічними, політичними, соціальними викликами. Злі антиукраїнські сили намагаються роз’єднати наше суспільство, посіяти ворожнечу та зневіру. Ісус Христос сказав: «Усяке царство, що розділилося в собі, запустіє; і всяке місто чи дім, що розділилося в собі, не встоять» (Мф. 12:25). Тому українцям треба єднатися, щоб разом досягти успіху та відстояти свою Незалежність.

Українська православна Церква Київського Патріархату підтримує всі Ваші зусилля спрямовані на зміцнення державності, продовження подальшого проєвропейського курсу, налагодження нормального економічного життя.

Наша Церква подовжує традиції древньої Київської Митрополії, заснованої під час Хрещення Руси-України святим рівноапостольним князем Володимиром, гідно утверджує славу заповітів митрополитів Київських та свято береже всі настанови святих отців.

Побожний український народ має повне право на отримання справжньої автокефалії для Української Православної Церкви та збереження патріаршого статусу. Вороги України прагнуть поневолити нашу державу, намагаються знищити Українську Православну Церкву Київського патріархату, як духовну основу суверенітету української нації.

Пане Президенте! Звертаємося до Вас із проханням підтримати Українську Православну Церкву Київського Патріархату, захистити від будь-яких посягань на її права, убезпечити від втручання у внутрішнє церковне життя, гарантувати свободу розвитку.

Також як православні віруючі, ми є громадянами нашої країни, бажаємо їй процвітання та хочемо заявити, що великою бідою для нашої країни є корупція. Це зло заважає Україні стати успішною європейською державою. Вбачаємо, що саме Ви повинні стати тим Президентом, який почне реальну, а не уявну боротьбу з цією суспільною хворобою. Ми, як Церква, готові у цьому Вам всіляко сприяти, роз’яснюючи співвітчизникам про всю небезпеку корупційних дій.

Нехай Всемилостивий Господь береже Україну та допомагає Вам у всіх добрих справах, на благо Української Держави і українського народу.

Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату 20 червня 2019 року

Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату 20 червня 2019 року

20 червня 2019 року у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі відбувся Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Перед початком Помісного Собору у Володимирському соборі була звершена Божественна літургія свт. Іоана Золотоустого, яку очолив митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф. За богослужінням молився Святійший Патріарх Філарет та учасники Помісного Собору. Після Літургії був звершений молебень, де була піднесена молитва на благословення на успішне проведення Помісного Собору.

Відкрив Помісний Собор Українського Православної Церкви Київського Патріархату соборний спів учасників стихири: Нині благодать Святого Духа нас зібрала, і всі ми, взявши Хрест Твій, промовляємо: благословен, хто йде в ім’я Господнє, осанна в вишніх та Символу віри.

Потім Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет оголосив Помісний Собор відкритим.

На початку роботи Собору було обрано відкритим голосуванням Президію та Секретаріат Помісного Собору, також було обрано членів мандатної, редакційної та лічильної комісій.

Зазначається, що напередодні проведення Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату митрополит Богородський Адріан надіслав листа Святійшому Патріарху Філарету, де пояснив неможливість бути присутнім на Соборі через поважну причину та передав своє право голосу Патріарху Філарету.

З доповіддю про церковне життя Українського Православ’я до учасників Собору звернувся Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Після доповіді Патріарха Філарета послідували численні виступи духовенства, мирян, громадських діячів, які висловлювали власні думки, бачення та обґрунтовану підтримку Київського Патріархату.

Під час роботи Помісного Собору були прийняті відкритим голосуванням підсумкові документи:
Постанови Помісного Собору
Звернення Помісного Собору до української православної пастви
Звернення Помісного Собору до Президента України В. О. Зеленського.
Звернення Помісного Собору до духовенства ПЦУ.

Наприкінці засідання Патріарх Філарет виголосив заключне слово. Роботу Помісного Собору закрила соборна молитва.

Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату був скликаний Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом та рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 10 червня 2019 року Журнал №1.

Прес-центр Київської Патріархії