14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці

Церква з глибоким благоговінням шанує Пресвяту Діву Марію, звеличену Богом за ангельську чистоту, глибоке смирення й найбільшу святість. У небесній славі, де божественне світло передається від одного ангельського чину до іншого, Пречиста Богородиця займає найближче до Престолу Божого місце й іменується Церквою «чеснійшою від Херувимів і славнійшою без порівняння від Серафимів».

На вшанування Церквою Матері нашого Спасителя встановлене щорічне святкування всіх основних подій Її земного життя, здійснених Нею знамень, чудес і благодіянь, які є проявом всеблагого і спасенного Божого Промислу.

Споміж Богородичних свят церковного року на особливу увагу заслуговує свято Покрову Пресвятої Богородиці, яке Православна Церква відзначає традиційно 14 жовтня. В цей день ми – українці також святкуємо День Українського козацтва та День захисника України.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Марії – нашої духовної Матері. Сьогоднішнє свято вказує на важливу рису її духовного материнства – милосердя. Сьогодні Церква звертається до Неї такими словами: Пречиста Богородице! Ти для скорботних – велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море ласки, джерело Божої мудрости, покров для світу. А пізніше додає: Тому покровом своєї милости покрий Церкву і ввесь народ.

Коли пригадаємо собі історію сьогоднішнього свята, то побачимо що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переказами, йому передувала подія, що відбулася в місті Константинополі у Влахернському храмі 14 жовтня 910 року, де зберігалася велика християнська реліквія – риза Богородиці. Мешканці міста Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася і місцевому храмі і ревно молилися до Богородиці про поміч і захист. Разом з народом молився святий Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Христителем і апостолом Іоаном, яка об’явилася у святилищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку – омофор і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслась по всьому місті. Після цього вороги відступили від міста.

Це був знак її опіки, духовного материнства і милосердя над людьми. Тут, можна сказати, виразно проявився заповіт Ісуса Христа на хресті: Сину, ось мати твоя (Ін. 19: 27). Цю правду Церква утверджує у своїх молитвах на свято Покрови: „Її, єдину благословенну, він подарував своєму народові за помічницю, щоб вона провадила і захищала слуг своїх від усякої біди”. Духовний покров і опіка Божої Матері над людьми знайшли своє відображення у молитвах.

І ми сьогодні, віддаючи шану Пресвятій Благословенній Діві Марії благатимемо Її: «Покрий нас чесним Твоїм омофором від усякого зла і принеси молитви за нас, недостойних, Сину Твоєму і Богу нашому Ісусу Христу, щоб спастися душам нашим». Амінь.

Прес-служба Київської Патріархії